Відгук про книгу: Лис Микита

Відгук про книгу: Іван Франко. Лис Микита Настала весна. В лісі – збори. Так-так, у звірів все так, як у людей. Це в нас навпаки )). Так от. Життя немає звірям від Лиса. Зокрема, Вовк скаржиться на Лиса: обмовляє Вовчицю «так, що сором повідать!». З перших рядків помічаємо, що твір сповнений гумору. Хитрий – чи метикуватий? – Лис таке витворяє, що й сам ніколи не додумався до такого, мовляв, а що так можна було? Майстерне володіння словом, філігранне знання людських недоліків та їх висвітлення робить твір класикою української літератури. Читати легко і дорослим, і школярам – все зрозуміло, без зайвих нагромаджень, влучно і по справі. Так, у деяких рядках ми здатні і себе побачити – свої вади, і тут вже нам чомусь перестає бути смішно. Втім, час виправитися завжди є. Шедевр!