Лис Микита

Почитала «Лиса Микиту» та трохи заплуталася. Нібито невелика за обсягом казочка, проте надто багато подій та історій. Реально під кожну історію можна робити окрему серію мультфільму, але вже для підлітків - маленьким дітям не можна таке дивитися, бо зайчика вбивають та його голову приносять левові. Моя психіка не витримала б такого у мультику. Як на мене, надто багато сюжетних ліній та героїв - то про вовка, то про півня, то про зайця, то про ведмедя.

Якщо людина має хист до улюбленої справи, то кожний твір стає вдалим. Такі слова можна сміливо мовити про класика української літератури. Іван Франко писав гарні вірші та чудові прозові твори. Неймовірні пригоди лиса Микити, де життя звіра змінив лише один похід по смакоту у місто та синій колір фарби. Тепер не лис, а мудра тварина, на яку дивляться всі із захопленням, питають поради та допомоги у прийнятті рішення. Лиш про одне думає Микита, як це продовжити час свого благородного кольору.