Чи бувають щасливі автобіографії? Я поки на такі не натрапляла. Біографія Метью - одна з найсумніших та важких емоційно книг. Особливо для тих, хто читає її вже після його смерті і розуміє, що на жаль, не зміг він побороти свою "велику халепу". Це відверта, часом болюча розповідь про багаторічну боротьбу з алкогольною та наркотичною залежністю, депресію і самотність, що ховалися за усмішкою людини, яку любили мільйони. Під час прочитання, я передивлялась "Друзі" і персонаж Чендлера бачила зовсім по іншому, звернула і увагу на зовнішній вигляд актора в деяких епізодах ( то він дуже худий, коли перебував на реабілітації, то по обличчу було видно всі наслідки надмірного алкоголю і наркотиків). нига починається з моменту, коли Перрі потрапляє до лікарні через розрив товстої кишки – наслідок довготривалого зловживання опіоїдами. Лікарі дають йому лише 2% шансів на виживання. Це стає точкою відліку, з якої він розповідає свою історію: 🔹 Дитинство між двома сім’ями – в Канаді та США. 🔹 Ранні роки в Голлівуді та страх, що він ніколи не стане успішним. 🔹 Друзі – шалена популярність і водночас посилення залежності. 🔹 Десятки реабілітацій, сотні спроб вилікуватися і знову зриви. 🔹 Роздуми про кохання, самотність та спробу знайти сенс життя. Метью не прикрашає реальність: він визнає, що втратив мільйони доларів на лікування, що міг зіпсувати кар’єру, що його залежність зробила боляче не тільки йому, а й тим, хто його любив. Перрі пише дуже особисто – ніби розмовляє із читачем. У тексті багато його фірмового саркастичного гумору, навіть коли йдеться про найтемніші моменти його життя. Це додає книзі особливого звучання: ти розумієш, що він не хоче, щоб його шкодували – він хоче, щоб його історія стала уроком для інших. Його стиль нагадує живий потік думок: він може різко перескочити з однієї теми на іншу, що робить книгу емоційною та справжньою. Книга мені сподобалась, хоч і розбила серце...