Чи бувають щасливі автобіографії? Я поки на такі не натрапляла. Біографія Метью - одна з найсумніших та важких емоційно книг. Я читала її вже після його смерті і зрозуміла, що на жаль, не зміг він побороти свою "велику халепу". Це дуже відверта та болюча розповідь про багаторічну боротьбу з алкогольною та наркотичною залежністю, депресією та самотністю, що ховалися за усмішкою людини, яку так любили мільйони. Під час прочитання книги , я передивлялась серіал "Друзі" і персонаж Чендлера бачила зовсім по-іншому, звернула увагу на зовнішній вигляд актора в деяких епізодах ( то він дуже худий, коли перебував на реабілітації, то по обличчу було видно всі наслідки надмірного алкоголю і наркотиків). Метью починає свою історію з того як він потрапляє в лікарню по жаливим обставинам через розрив товстої кишки. Це наслідок довготривалого зловживання наркотиками. Шансів на виживання а таких випадках лише 2%. І це стає точкою відліку, з якої він розповідає свою історію про : 🔹 Дитинство між двома сім’ями – в Канаді та США. 🔹 Ранні роки в Голлівуді та страх, що він ніколи не стане успішним. 🔹 Друзі – шалена популярність і водночас посилення залежності. 🔹 Десятки реабілітацій, сотні спроб вилікуватися і знову зриви. 🔹 Роздуми про кохання, самотність та спробу знайти сенс життя. Метью не прикрашає реальність: він визнає, що втратив мільйони доларів на лікування, що міг зіпсувати кар’єру, що його залежність зробила боляче не тільки йому, а й тим, хто його любив. Перрі пише дуже особисто – ніби розмовляє із читачем. У тексті багато його фірмового саркастичного гумору, навіть коли йдеться про найтемніші моменти його життя. Це додає книзі особливого звучання: ти розумієш, що він не хоче, щоб його шкодували – він хоче, щоб його історія стала уроком для інших. Його стиль нагадує живий потік думок: він може різко перескочити з однієї теми на іншу, що робить книгу емоційною та справжньою. Книга мені сподобалась, хоч і розбила серце...