Історія про перетворення собаки на людину. Нібито щось подібне вже було. Однак найголовнішим у творі є тло і образи: професора Преображенського, який радить не читати радянських газет, та й узагалі жодних газет; каже про бардак у голові і протистоїть радянщині; Швондер - типовий представник епохи; Шариков, який був собакою, потім став радянською людиною, а потім знову собакою. Вкотре пересвідчуєшся, що собаки, порівняно із людьми, не здатні на зраду та ницість.