Відгук про книгу: Так ніхто не кохав: Антологія української поезії про кохання

Ця книга - не просто збірка віршів, це оголений нерв нашої літератури. Тримати її в руках - це як торкатися дротів під напругою, де замість струму тече чиста, дистильована пристрасть. «Так ніхто не кохав» це не просто рядок із Сосюри, це наш національний код. Ми звикли вивчати українську історію через війни та трагедії, а ця антологія пропонує поглянути на неї через кардіограму серця. Бо попри всі темні часи, ми залишалися нацією, яка вміє любити шалено, ніжно і всупереч усьому. Тут зібрано голоси різних епох, але вони звучать як єдиний хор. Тиша Франка тут перегукується з драйвом Любки, а шляхетний смуток Галини Крук стає твоїм власним. Тут немає «музейної» куряви, лише живі почуття, від яких перехоплює подих. Це ідеальна «аптечка» для душі. Коли реальність стає надто сірою чи жорстокою, достатньо відкрити цю книгу навмання, щоб отримати дозу світла. Вона нагадує про найголовніше: кохання - це єдина валюта, яка не підвладна інфляції, і єдине світло, яке неможливо вимкнути, бо воно сяє зсередини.