Ознайомившись з анотацією книги «Порожні могили», я приготувалася морально до моторошного чтива, що полоскоче мені нерви , можна сказати «загорілася». Та ще й позіціонували КСД книгу як трилер чи жахи. Але вийшло не так, як гадалось… Не побачила я в книзі особливої містики і жаху, хоча пару сторінок трохи похвилювалася . Для мене це був звичайний детектив… Слідчий Іван Чернов розслідує справу про, нібито, навмисно вбитого Тараса Островського, який упав у розкопану могилу… Але тут постає нова проблема: хто розкопує могили? Але чим далі іде розслідування, тим більше автор віддаляється від першочергової задачі розслідування. Вже і не так важливо, чому загинув Тарас. Та ще й слідчому постійно щось заважає, то начальство не дозволяє лізти куди не треба, то погрози йому і сімʼї. То може ну його це діло? Та ще й психлікарня зі своїми нормальними чи ненормальними пацієнтами задіяна 🫣 Якийсь суцільний бандитизм, де всі повʼязані між собою і кожен боїться розкриття. Брудні справи КДБ, полковників, капітанів, навіть самого мера, бандитські розбірки, корупційні схеми. Тож як думаєте, легко справу розкрити простому слідчому ? Адже все набагато складніше. Читайте самі, до чого все приведе (не буду спойлерити). В цілому книга сподобалась, читається легко, але не вистачило мені динаміки сюжету, наповненості. Хотілося якогось психологічного напруження, більшого опису подій. Раджу книгу до прочитання любителям детективів!