Відгук про книгу: Ти – моє дзеркало

Грабовський одразу задає правильну, жорстку дихотомію. Він зіштовхує дві абсолютно несумісні матерії. З одного боку - пульсуюче, юнацьке, вразливе людське почуття. З іншого - мертва, холодна, безжальна система фіксації та контролю. Це блискучий концепт для психологічного протистояння на межі виживання. Репресивна машина завжди намагається перетворити людину на папірець, на сухий протокол, на справу в архіві. А кохання тут виступає як єдиний інстинктивний бунт і спосіб довести собі, що ти ще живий і не став просто частиною статистики. Сама назва - це не просто лірична метафора. У спотвореній реальності, де все офіційне є брехнею, інша людина стає єдиним справжнім дзеркалом. Коли система намагаються тебе знищити і знецінити, лише в очах того, хто тебе любить, ти можеш побачити себе справжнього і зберегти свою людяність.