Відгук про книгу: Зорі над Україною

Знаєте, я часом втомлююся від сучасної складної літератури, де треба продиратися крізь накручені метафори. А от Дмитро Іванов - це як ковток холодної води з криниці. Його «Зорі над Україною» - це річ, яку не розумом читаєш, а, мабуть, генетичною пам'яттю. Тут немає отого штучного, «пластикового» патріотизму, від якого часом верне. У Іванова Україна справжня - з мозолями на руках, із запахом вечірнього саду і тими самими зорями, які в місті через ліхтарі вже й не побачиш. Його слова прості, як правда. Ти читаєш і ніби повертаєшся в дитинство, у село, де все було чесним і зрозумілим. Це поезія не для трибун, а для душі. Вона дуже тиха, але проймає сильніше за будь-які гучні гасла. Іванов нагадує нам, що ми - це не тільки асфальт і смартфони, а передусім оця земля під ногами. Дуже тепла, щира річ. Раджу читати, коли на душі шкребе і хочеться чогось рідного, реально заспокоює і ставить мізки на місце.