Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Експеримент з інтеграцією
Декілька років тому Міністерство освіти вирішило запровадити інтегровані курси, де поєднувалися б в одному всесвітня та українська історія. Цей посібник для шостого класу є прикладом подібного курсу. Олександр Бандровський свого часу написав один з найкращих підручників з історії стародавнього світу. За ним навчалися мої брат із сестрою, його ми часто використовували на історичному факультеті. Віталій Власов є відомим методистом, що готує підручники з історії України. Співпраця двох провідних істориків призвела до появи доволі цікавого підручника.
Думати, як Вінстон Черчилль
Сміт не намагається створити політичний портрет або оцінити вплив Черчилля на історію. Його цікавить як ця людина ухвалювала рішення, як формувала думки — і що з цього можна використати. Черчилль мислить не повільно й методично, а інтуїтивно, емоційно, на рівні історичного чуття. У книзі багато уваги приділено його здатності бачити ширше за обставини — і йти проти настроїв, коли це потрібно. Але чи справді це щось, чого можна «навчити»? Чи можна це відтворити у вигляді порад? І тут ми натрапляємо на головну проблему книги.
Думки про революцію
Літературознавці називають новелу «Гармонія» повістю. Прикметно, що твір було написано в 1933 році, коли лютував голодомор. Головний герой новели - Василь Гандзюк - що теж прикметно - приєднується до більшовиків. Чи свідомо Косинка так завершує новелу, чи несвідомо, однак подібний крок Василя дисонує із реальністю.
Думати, як Білл Гейтс
Це ще один том серії «розумових звичок» відомих постатей, які нібито можна наслідувати. Цього разу об’єктом став Білл Гейтс. Але чи можна справді «думати, як Гейтс», читаючи популярну книжку в метро? Деніел Сміт пише що саме робить мислення Гейтса ефективним і як це може застосувати кожен. На перший погляд, структура приваблива. Розділи короткі, інформативні, з прикладами й узагальненнями. Гейтс читає по 50 книжок на рік — отже, читання = стратегічна перевага. Гейтс вміє делегувати — значить, це навичка №1 для лідера. Гейтс мислить довгостроково — робіть так само.
Кохання під час революції
Це новела, як і більшість новел Григорія Косинки, присвячена подіям громадянської війни та революції. Й знову ж таки вона про кохання. Про емоційне почуття, що виникло по дорозі з села до Києва. Василь і Марічка. Вона вже три місяці як одружена; йде з мамою по сіль до Києва. Він ніяк не може забути її, напевно, й раніше мав до неї почуття (про це нам невідомо). У Києві у квартирі в єврея він, вона та її матір вирішили заночувати з дороги. Між двома закоханими виникає пристрасть, яку важко спинити. Чим закінчиться ця емоція? Нічим.
Думати, як Альберт Ейнштейн
Сміт обирає просту, майже буденну мову. В кожному розділі книги акцент на окремий аспект: уява, незалежність, здатність до абстракції, толерантність до невизначеності. Взагалом структура книжки нагадує добірку есе. Це загальний портрет мислення Ейнштейна у формі, зручній для широкого читача. Сміт не намагається зробити з Ейнштейна рольову модель. Навпаки — через низку прикладів він показує, що мислити як Ейнштейн — означає мислити інакше. Не погоджуватись автоматично. Бути готовим ставити під сумнів навіть те, що інші вважають незаперечним. Ключовим мотивом стає уява.
#
Феномен «Жінки» Буковські
«Жінки» Чарльза Буковскі — це сповідь брудної душі. Твір просякнутий вульгарністю, хтивістю, алкоголем і, як не дивно, жінками. Це книга, яка не намагається здаватися красивою — вона оголює все, навіть те, що ми звикли приховувати.
Для когось цей роман видасться дешевим, грубим письмом — ніби написаним підлітком, що мріє про секс і не розуміє нічого глибше. Але для когось іншого — це одкровення. Це можливість зазирнути в себе, зізнатися у власному цинізмі, у власному болі.
Нагороди знеохочують
Альфі Кон зробив такий підзаголовок своєї монографії: «Вади системи мотивації». Що він мав на увазі? Насамперед він критикує популярну на Заході концепцію біхевіоризму, відповідно до якої певний стимул викликає певну реакцію, тобто якщо використовувати як стимул до праці винагороду, то вона призведе до зростання результативності праці. На думку психолога, на практиці це не діє. Винагороди є річчю непоганою, але не завжди дієвою, вони насправді часто демотивують, адже виконувати цю діяльність без винагороди, за власним бажанням, людина, швидше за все, не буде. Винагородою може бути премія.
