Цікава книга, що затягує моментально. Коли ти читаєш її то може настати момент коли тобі захочеться викинути її чи запхати у найтемніший закуток дому. У мене таке було... Це пояснюється напруженістю сюжету. Ваш мозок просто більше не хоче перебувати у маленькому містечку де потрібно триматися купи. Тут немає чітко визначених хороших чи поганих хлопців. У всіх є свої червоточини , але часто ми розуміємо причини цих неоднозначних вчинків героїв роману. У всіх них є амбіції та певні принципи які диктують їхню поведінку у деяких випадках. 

Мою увагу привернула книга Селінджера "Ловець у житі", більш відома під назвою "Над прірвою у житі".

Особисто рекомендую читати її у сучаних перекладах, тому що я взяв у бібліотеці радянський екземпляр, який написано не дуже грамотно. Через цю прикрість читання не принесло мені багато задоволення, але коли я закінчив свої мандри у житті Голдена Колфілда, то після цього часто згадував про нього.

Головна героїня, Лідка, працює в кав’ярні свого дядька Романа, захоплюэться читанням книг. З першої ж сторінки голову заповнюють запахи старого міста лева. А воно завжди пахне свіжими дощами, теплою кавою та книгами. Так і закохуєшся у кожен старий будиночок. Ліда - кальнерка, сидить вранці за лядою і читає дядькову книгу. Не зважаючи на такий ранній час до приміщення заходить чоловік, що з першого погляду здається дивакуватим чужинцем, наспрвді ж він - вічний турист, що кожного разу бачить нове у Львові.

Оповідання присвячене дитинству. Обожнюю такі твори!

Хлопчик, герой твору – просто диво, адже зміг зрозуміти цінність дитячих років, проживаючі саме ці роки. Хіба багатьом таке вдається?!

Ось ти граєшся, бігаєш, їси, а вони весь час нишком заморочують тебе, щоб ти й думав інакше, й поводився інакше, й навіть ходив інакше. А потім раптом настає день, коли ти кидаєш усі ігри й починаєш чимось клопотатися!

Його намагання не допустити цього, виглядало кумедно, звісно, по дитячому, і, дуже мило.