Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

0
Нема оцінок
Езоп-це синонім дотепності, мудрості.Його твори написані для людей різного віку,містять байки,якими уже багато літ ,захоплюються .Вони містять моральні уроки для нащадків ,Короткі,але влучні байки ,де персонажами є тварини,які передають характер людини,її чесноти і вади.Де засуджується жадібність,злість,нерозумність,поспіх, гордість,,ледачість,боязкістьІ прославляє мудрість ,розум,розважливість,сміливість, рішучість, наполегливість.І використовуючи ,алегорії,езопову мову,,насправді використовує критичні бунтарські висловлювання проти багачів,і всіх ,хто недобре ставиться до знедолених.Ці бай
вподобати
0 користувачів вподобало.
3
Середня: 3 (1 оцінок)

Піаністка

портрет душі, що повільно гниє в задушливому світі заборон і примусу. Книга, що принесла авторці Нобелівську премію, є болісним зануренням у прірву людської психіки, де справжній жах криється не в монстрах, а в тиші сірих кімнат. Головна героїня — це в'язень, прикутий до власної матері не ланцюгами, а патологічним симбіозом. Її життя — це суворий, безрадісний ритуал, де кожен крок контролюється, а кожна емоція жорстоко придушується. Еріка, ззовні — втілення досконалості, всередині — поле битви.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Коли ніч запалює зірки

тихий, витончений діалог між часом і пам'яттю. Це повість, що, мов нічний ліхтарик, освітлює темні закутки історії однієї родини, доводячи, що деякі істини потрібно знайти, щоб мати змогу жити далі. Книга запрошує нас у подорож крізь дві епохи, що єдині у своєму подиху. Сьогодення — це ніч, сповнена невідомості та особистої втрати для героїні, яка повертається додому, щоб розібратися з власним життям. Минуле — це зорі, що починають світити. Еґгольм майстерно будує саспенс не на гучних подіях, а на тиші, на несказаних словах, на примарах, що живуть у пам'яті.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Граф Монте-Крісто

біблія помсти та маніфест справедливості, що розтягнувся на сотні сторінок. Це епічна оповідь про переродження, де наївний моряк помирає у в'язниці, щоб народитися таємничим, всемогутнім графом, архітектором власної долі. У центрі сюжету — молодий і безтурботний Едмон Дантес, чиє щастя розбивається об скелі заздрощів та зради. Зрада його так званих друзів, холодний розрахунок прокурора кидають його в пекло ув'язнення. Але саме в темряві замку Іф, у розмові з мудрим абатом Фаріа, Дантес проходить своє хрещення вогнем. Він поглинає знання, стає майстром усього — від мов до фехтування.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Будденброки. Занепад однієї родини

велична симфонія занепаду, повільна, детальна хроніка, що, мов велетенський годинник, відміряє час розпаду однієї з найвеличніших купецьких родин, перетворюючи їхній блиск на меланхолійну тінь минулого. Родина Будденброків — це корабель, що йде під воду не через бурю, а через невидиму тріщину в корпусі. Томас Будденброк — капітан, що до останнього намагається втримати судно на плаву, але його мучить втома, і він відчуває, що його час минає.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Ожинова зима

Книга майстерно сплітає дві жіночі долі, об'єднані трагедією, що сталася в одну фатальну зимову ніч. У 1933 році, у розпал Великої депресії, на Сіетл обрушилася «ожинова зима» — рання, нещадна заметіль, яка стала каталізатором для незворотних змін. Саме в ту ніч молода мати Віра Рей втрачає свого сина Даніеля. Зникнення дитини — це не просто кримінальна справа; це рана на серці матері, що ніколи не загоїться. Заметіль стає символом трагедії: вона створює білу завісу, що приховує правду, залишаючи за собою лише холод і невимовний біль.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Ранкове сяйво

Це історія про те, як розбите серце знаходить свій притулок у найнесподіванішому місці, а давні секрети стають ключем до майбутнього. Це повість, написана світлом і тінями, що зігріває душу, нагадуючи про цілющу силу надії. Головна героїня мов корабель без вітрил, тікає від бурі, що розтрощила її життя. Вона прибуває в унікальну комуну плавучих будинків на озері, що стає її тихою гаванню. Будинок, який вона успадковує, це не просто житло, а живий привид, що зберігає спогади про минуле. Це місце, де час уповільнюється, а кожен захід сонця обіцяє не просто кінець дня, а початок зцілення.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Маруся-головна героїня одноіменної повісті Г.Квітки-Основ'яненка чимось мені нагадує Наталку Полтавку І.Котляревського. Ідеальний образ дівчини-красуні-українки, роботящої, покірної, привітної до людей, богобоязливої. Ті ж самі проблеми-соціальна нерівність, неможливість бути разом з коханим. Щирі почуття закоханих, які не можуть зруйнувати ніякі перешкоди. Але доля Марусі, на жаль, склалась трагічно, на відміну від Наталки. Страшне пророцтво Марусі на цвинтарі при прощанні з коханим Василем "Тут мене залишаєш, тут мене і знайдеш" справдилось. Маруся помирає.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Якими ви уявляєте драконів? Страшними, кровожерливими істотами , що дихають вогнем, спопеляючи все навколо, нападають на людей та підкоряюсь світ під себе? Тоді ця книга для вас. Ю.Винничук познайомить вас з Грицьком-драконом, який не схожий на інших-добрий, розумний, мирний.Він дуже романтичний, своє бачення світу відтворює у поезії, є християнином.Натомість світ навколо незвичного дракона жорстокий, сповнений ненависті/, підступності та зла.На жаль, наприкінці твору добро так і не перемагає зло. Світ людей став гіршим, ніж світ драконів.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
А мене захопила поема «Гайдамаки», яку вивчають у девʼятому класі школи. Головний герой - Ярема - стає на захист православної віри, адже виступ гайдамаків, хоч і мав соціально-економічне підґрунтя, все ж був обумовлений створенням поляками конфедерацій та цькуванням православної віри і священництва. Не обійшлося у поемі і без любовної лінії. Надзвичайно драматичним епізодом є вбивство уманським сотником Іваном Гонтою своїх синів. Убив він їх за те, що їхня матір є католичкою. Страшна сцена. Хоча сучасні історики доводять, що це лише легенда, яку використав Тарас Шевченко.
вподобати
0 користувачів вподобало.