Ці тексти не лише про кохання та любов, як часто вважають читачі, котрі мають вельми поверхове уявлення про творчість Вільяма Шекспіра. Кожен його сонет - це роздуми майстра перед чистим папером, діалог із собою, погляд на своє відображення та пошуки сенсу свого буття, це зміна поколінь та безсмертя, яке кожен з нас знаходить у своїх нащадках, це прийняття свого віку та змін, які він нам приносить, це поради у годину вибору, це заклик кохати і бути коханим/коханою, це, нарешті, ода коханню.

Своє осіннє читання я розпочала з роману канадської письменниці українського походження Марші Форчук Скрипух «Викрадене дитя». Ця книжка вийшла у Видавництво 21 завдяки блискучому перекладу Юлії Любки. Тож, зрозуміло, що я купила її зразу ж після появи у продажу. І ось сьогодні я можу вже розповісти вам про неї докладніше.