Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Зруйнова гавань
Похмурий, дещо депресивний роман - детектив. Ніби всі карти розкриті, авторка уже показала і проказала через героїв усі можливі варіанти, які прийшли мені у голову, а все ж я не відгадала що й до чого...
#
Добровільно зникнути і - стати злом
«Гіпотеза зла» - це пряме, але ще більш безжальне продовження «Нашіптувача». Якщо в першій книзі Донато Каррізі препарував ідею вірусного, делегованого зла, то тут він замахується на значно масштабніший соціальний конструкт. Він бере один із найзагадковіших феноменів сучасного суспільства - добровільне зникнення людей - і перетворює його на фундамент для тотального кримінологічного жаху.
#
Літера, місто, дата
Коротше, бро, якщо ти думав, що серійні вбивці - це вигадка сучасних голлівудських трилерів, то «Убивства за абеткою» Аґати Крісті доведуть тобі, що класика вміє наганяти жуті не гірше за «Мисливця за розумом». Це один із найжорсткіших і найбільш драйвових кейсів Еркюля Пуаро, де він стикається з реальним маніяком-перфекціоністом.
Фатальне крісло
Гастон Леру запамʼятався нам як автор «Привида опери», хоча в доробку цього французького письменника є чимало детективних історій. Одна з них - «Фатальне крісло». Назвати її класичним детективом важко, адже тут, хоч і є смерті персонажів, але немає людини, яка проводила б розслідування, - ні Пуаро, ні міс Марпл, ні Шерлока Холмса, ні когось їм подібного. Та й чи дійсно перед нами класичне вбивство? Може, це просто магія? Про це читач дізнається по ходу оповіді, не одразу. Загалом же це більше чорна детективна комедія. Що ж це за крісло? І чому воно є фатальним?
#
Маркетинг від убивці: "Ласкаво просимо на шоу!"
«Оголошено вбивство» - це тупо діамант у короні Аґати Крісті і одна з найкращих справ міс Марпл. Тут леді Аґата вирішила жорстко зламати базове правило детективу ще на першій сторінці.
Собачку шкода … в центрі подій
Признаюсь мені детективи написані жінкою імпонують найбільше? Чому бо все таки жіночі роздуми більш логічні. От в Агати Крісті, історії заплутані,є неочікувані повороти але все має логічне пояснення та завершення, без зайвих запитань)
Авторка вкотре оточує підозрілими людьми а особливо родичами, кожен має мотив, кожен бажає чудих та легких грошей . І всі поводяться на звичайне око досить «нормальними» та лише Еркюль Пуаро розуміється на психології вбивст.
#
Шість лівих рук і криза системи
«Нашіптувач» - це вже зовсім інша ліга, аждже Каррізі б'є з позиції жорсткої кримінологічної експертизи. За освітою він юрист і фахівець із поведінкових наук, і це відчувається в кожному абзаці. Він препарує не просто окремий злочин, а саму природу абсолютного, вірусного зла, створюючи один із найпохмуріших та найскладніших європейських трилерів.
#
Детектив з якого почалася ціла епоха
«Убивство в будинку вікарія» - це не просто черговий детектив від леді Аґати. Це тупо історичний момент для жанру, бо саме в цьому романі на велику сцену вперше повноцінно виходить та сама божа кульбабка з мізками суперкомп'ютера - міс Джейн Марпл.
#
Правосуддя чи ритуальний спектакль?
«Записки зі страти» Дані Кукафки дуже неординарна в сюжетному плані книга. Бо ми звикли до класичних трилерів, де геніальний слідчий ганяється за ще більш геніальним маніяком. А тут не історія про те, як спіймати монстра, а про наслідки його дій. Монстр уже спійманий, сидить у камері смертників, і до його страти залишається 12 годин. І ми ніби рухаємося назад від фіналу до початку.
#
Зникнення сина і власне алібі
«Усі небезпечні речі» Стейсі Віллінґем - це той випадок, коли авторка бере первісний людський страх і замість того, щоб лякати дешевими скримерами, повільно і садистськи розтягує його на сотні сторінок. Як часто буває, тут головний ворог ховається у власній голові головної героїні. Це блискучий, виснажливий психологічний трилер про те, як свідомість методично зжирає сама себе.