Книга «Вірус» — це напружений психологічний трилер, що захоплює з перших сторінок. Авторка розповідає про життя під час пандемії, показуючи, як страх, ізоляція та невідомість можуть впливати на психіку людей. Сюжет побудований навколо молодої героїні, яка опиняється в епіцентрі сімейної драми та глобальної катастрофи. Особливо вражає те, як Гелен Фіцджеральд передає емоції: страх, злість, розгубленість — усе дуже правдиво. Книга ставить багато важливих запитань: чи можемо ми довіряти один одному?

Книга розповідає про пошуки древнього спадку, який може змінити не лише долю головного героя, а й вплинути на хід історії. У центрі сюжету — інтриги, несподівані повороти та глибокі моральні питання. Книга поєднує в собі елементи історичного роману і детективу. Одним із основних аспектів цієї книги є сильний персонаж, який змушує читача зануритися в його внутрішній світ, переживати разом з ним усі труднощі та перемоги. Адже Далібор отримав від свого ученика загадковий куб, в якому знайшов зашифроване послання глаголицею. Він і не підозрює, що з того часу на нього чатує небезпека.

Це соціально-психологічний роман, який болісно точно показує темні сторони нашого суспільства. Авторка сміливо торкається важких тем: дитяча жорстокість, байдужість дорослих, травми дитинства, психологічне насильство. Це не легке читання — але дуже важливе. Читати без емоцій його не можливо. Головна героїня, дівчинка з дитячого будинку, постає не просто жертвою обставин, а дзеркалом, у якому видно всі тріщини системи: від байдужих вихователів до цинічного оточення.

Книга « Життя попереду»* — це зворушлива й глибока історія, розказана від імені хлопчика на ім’я Момо, сироти, якого виховує стара єврейка мадам Роза — колишня повія й жертва Голокосту. Цей твір — не просто про дитинство чи старість, це книга про людяність, про те, як важливо мати когось поруч, навіть коли життя жорстоке. Момо, незважаючи на свій юний вік, дивиться на світ філософськи, і його наївність змішується з глибокими роздумами про добро, любов і смерть.