Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у липні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Зимове кохання
Надзвичайно талановита письменниця Анна Хома порадувала мене своїм неординарним романом «Заметіль», написаним у манері Поли Гокінз, коли різні часові зрізи перемішані по тексту, і лише ближче до кінцівки читач усвідомлює, що і коли відбулося. Уявіть собі привабливу дівчину років 23, яка взимку у верхньому одязі стрибає з вікна восьмого поверху. Містично. Що могло змусити її до цього? Дивом вона залишається живою, однак під час перебування дівчини в реанімації помирає від інфаркту її матір, а батько вирішує зникнути з життя дочки і йде жити до коханки.
Коли людям дається хоч яка, хоч малесенька влада, то людина починає себе вести зовсім по-іншому, принижуючи іншого та отримуючи від цього задоволення й насолоду.»
Б'ють — біжи, а дають — бери
Книгу вибрала випадково на сайті безкоштовних книг сайт https://readukrainianbooks.com/3277-kohati-abo-pomstitisja-tetjana-kirik.html, по назві, адже одна назва і вже задумуєшся то що ж сильніше - кохання чи бажання помститися?
#
Мальтійське кохання
Нарешті я прочитала Ірен Роздобудько. Чула про цю авторку, але не мала нагоди зупинитися детальніше на її творчості. І ось, нарешті… «Ранковий прибиральник» переніс мене у моє щасливе романтичне минуле, коли я зі своїм коханим була на Мальті. Читаєш роман - і нібито повертаєшся в Сент-Джуліан, Рабат, Мдіну, прогулюєшся вуличками Валетти, знову відчуваєш себе туристом, що цілий день подорожує з одного мініміста до іншого і відвідує храми, музеї, ресторани. І знову стало так тепло на душі. В мене, виявляється, теж було своєрідне романтичне кохання на Мальті.
#
І все-таки любов є?
Раніше чула про Олеся Ульяненка, навіть мали читати в університеті його відому «Сталінку», однак у нульові роки без інтернету знайти книги сучасних авторів у провінції було важко, тому з Ульяненком довелося познайомитися двадцять років потому. Книгу «Жінка його мрії» на одному з книжкових форумів було віднесено до рубрики «Любовні романи», тож я була в передчутті романтики, максимум - еротики. Але те, що я читала і таки прочитала, трохи мене напружило. Менше від 300 сторінок тексту, які місцями нагадали скандальну «Хіть» Єльфріди Єлінек.
Щоб не було окопів, боїв, згарищ… Щоб по мирному небу пливли журавлі…
людини два життя.
Друге починається тоді,
коли ми розуміємо,
що життя лише одне…
Прочитавши анотацію, я зрозуміла , що ця історія буде не стільки про ідеальне кохання , а про особливий момент , коли життя задає питання : « чи справді ти живеш так, як хочеш?». Ну і не помилилась , любовні романи на тей є)
Головна героїня Майя тут дуже сильна, успішна карʼєра , гарна квартира, авто , та всеодно є пустка і от особистого життя немає. Тому одного дня вона вирішила змінити усе..
Весільний народ . . . чекайте пригод!
Особисто для мене ця книга має шанси стати терапевтичною. Вона досить житєва і побудована на контрастах. Місце зустрічі - елітний готель біля океану, де планують відсвяткувати весілля й зовсім поряд випадкова жінка, яка вирішує піти красиво серед розкоші доступних ще насолод... І зрештою назва ''Весільний народ'' - це та атмосфера, яку створюють люди навколо... Родичі, друзі, знайомі - усі ті, хто хочуть розділити радість бути разом!
Кохати ненавидіти, тонка лінія між
Класичний любовний роман де красивий бос і дівчина , яка рано чи пізно в нього закохається. Де під холодною кригою та тотальним контролем ховається щось тепле, чи навіть кохання? Саме тому книга почала читати без особливих чи надмірних очікувань. Я завжди до молодих письменників відношусь лояльно і не сильно прискіпливо. З книгою познайомилася на сайті https://bookuruk.com/book/nenavidzu-tebe-bos
Кохання і зорі
Взялася читати роман Наталії Довгопол після двох частин «Мелодії кави» Наталії Гурницької. І одразу відчула різницю: сюжет не настільки контрастний і не так швидко розгортається, натомість усі образи прописано скрупульозно, чітко, із описом зовнішності та рис вдачі. Я одразу відчула, що переді мною книга, автором якої є професіонал. На рівні з Панасом Мирним чи Нечуєм-Левицьким, - я б навіть так сказала. Ще й історичний колорит середини 17 століття напередодні Хмельниччини відчувався - недарма критики кажуть про важливість вивчення історії України через художню літературу.