
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у березні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Рецензія-сага 6.0. Битва за Часовий престол
Чуєте, як сурмлять роги останньої надії? Це настала година сутінків, коли вирішується доля не лише Ефлари, а й усіх існуючих світів. Шоста й остання пісня нашого Літопису — «Часова битва» - це грандіозний фінал, де стикаються світло і нещадна темрява, наче у вирішальній битві на полях Пеленнора.
#
Іноді спокута вимагає найвищої ціни
П'ята книга - це вже не просто підліткове фентезі, а справжня антична трагедія, розіграна в декораціях вогкого, непривітного лісу. Якщо раніше ми боялися інтриг і таємниць, то «Небезпечний шлях» б'є по найвразливішому: по відчуттю екзистенційної безпорадності, коли світ божеволіє, а ти єдиний мусиш тримати його на власних плечах.
Місячний лабіринт
«Місячний лабіринт» - одне з оповідань збірки «Обережно, тригери», автором якої є британець Ніл Гейман. Після віршика про те, як зібрати стілець, воно йде по суті першим у збірці. Звісно, як і в інших творах письменника, багато містики та незрозумілого. На початку своєї збірки Ніл Гейман розповідає про кожен твір, що вміщено у книзі, й згадує твір свого давнього приятеля під назвою «Сонячний лабіринт», тож якщо написано про сонце, тепер варто писати про місяць.
#
Рецензія-сага 5.0. Випробування на міцність
Слухайте ж, о хранителі давніх переказів, як вітер Ефлари приносить відлуння нових тривог. П'ятий сувій великого Літопису Часодіїв, накреслений рукою Наталії Щерби, носить ім'я «Часограма». І ця оповідь, мов сутінки перед довгою жорстокою зимою, сповнена небезпек, що невблаганно згущуються над нашими героями.
#
Тягар відповідальності
Четверта книга - це той момент, коли на твої плечі раптово падає небо, а всі, хто мав би його тримати, просто зламалися. Якщо попередні частини були про боротьбу за місце під сонцем і викриття зрадників, то «Здіймається буря» - це про виснажливий, пекельний тягар відповідальності.
#
Рецензія-сага 4.0. Пізнати себе
Слухайте ж далі, о мандрівники незвіданих стежок, бо літописець знову вмочає своє перо у чорнило вічності. Четверта пісня саги Наталії Щерби, «Часове ім'я», кличе нас у темні лабіринти долі, де магія слова важить більше за сталь ельфійських клинків.
#
Різдвозавр
Не думайте, що динозаври уже давно вимерли і тепер про них можна прочитати хіба, що в енциклопедіях чи дитячих казочках. Ось хлопчик - інвалід на ім'я Вільям одного разу потоваришував із дуже особливим динозавром на ім'я Різдвозавр. Цей динозавр, як і Санта прилітав до малого, що Різдва але не дарував подарунки в унісон з Сантою, як ви можливо подумали. Цей динозавр знайомив Вільяма з різними дивами. Цього Різдва Різдвозавр забрав Вільяма, його сім'ю та зведену сестру Бренду на північ де працював Санта. Там були різні цікаві речі і усе б було добре, якби не неслухняна Бренда.
#
Після "бурі" або все, як і в житті
Типова річ для дитячих серій фентезі, коли кожна наступна книга дорослішає з героєм та і читачем. "Котів-вояк" не обмунула така доля теж. Тому, чим далі, тим цікавіше буде дана література і дорослому читачу.
#
Сувора реальність лісу
Знаєте, коли закінчується перша частина, здається, що найважче для Вогнесерда вже позаду. (Хто не знає, наш друг Вогнелап отримав нове титул-ім'я за порятунок кошенят і перемогу в бою). Він довів усім свою вірність, отримав омріяне військове ім’я і нарешті став повноцінною частиною Громового Клану. Але «Вогонь і крига» розбиває цю ілюзію стабільності вщент. Бо виявляється, що здобути статус набагато легше, ніж його втримати, особливо коли ліс накриває безжальна зима. Цього разу ставки зростають до максимуму. Це вже не просто історія про колишнього хатнього котика, який вчиться виживати.
Як розмовляти з дівчатами на вечірках
Одним з оповідань цієї збірки є «Як розмовляти з дівчатами на вечірках». Виявилося, що це не просто оповідання, а лауреат багатьох премій, і його навіть було екранізовано! Про що ж воно? Автор на імʼя Енн згадує про вечірку, яку він відвідав зі своїм другом на імʼя Вік тридцять років тому. Це було в Лондоні, хлопцям лише 15 років та особливого досвіду спілкування з дівчатами в них нема. Прикольно звучать слова Енн про те, що він цілувався тричі з подругами своєї сестри, причому не розмовляв із дівчатами, тобто вдало підбирав момент, коли слова були зайвими.