Народження великого класика української літератури, Івана Петровича Котляревського, відбулося 9 вересня 1769 року у місті Полтава. За своє життя він зумів написати низку абсолютно різних творів: поетичних, прозових, а також драматичних. Основною заслугою І. Котляревського стало те, що він почав писати мовою народу, зрозумілою для великої кількості людей, що, фактично, раніше були відлучені від літератури — простій людині її було важко зрозуміти. А Іван Петрович написав про людей та для людей. Також неоціненним вкладом в сучасну українську літературну мову, а точніше, її розвиток, стали його твори «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник».
Народився майбутній письменник в родині шляхтича. Його батько був канцеляристом. Їхній рід мав герб Огоньчик.
З 20 років І. Котляревський навчається в духовній семінарії рідного міста. До речі, писати молодий чоловік «малоруською» мовою почав саме під час навчання. Його поезії навіть друкувалися, проте широкого розголосу тоді не набули. Закінчивши освіту, через чотири роки, він починає вчителювання. Його наймають для домашнього навчання дітей.
У 1796 році майбутній письменник починає свою військову службу у Сіверському карабінерському полку.
З 1806-го року до 1812-го І. Котляревський у чині штабс-капітана бере участь у російсько-турецькій війні. За особливі успіхи на фронті він буде нагороджений згодом Орден Святої Анни третього ступеня.
Після повернення до життя громадянського, отримує посаду наглядача в установі, що займалася вихованням нащадків збіднілих дворян.
З 1816 року І. Котляревський працює на театральній ниві. Він обіймає посаду директора у Полтавському вільному театрі. Саме тут, вперше, зі сцени глядачі побачили «Наталку Полтавку» та «Москаля-чарівника». Ці твори стали початком розвитку нової української драматургії.
Не стало письменника 10 листопада 1838 року. Помер він на своїй малій Батьківщині — у місті Полтава.
Сьогодні полтавці бережуть та глибоко шанують пам’ять про їхнього видатного земляка, творчість якого любив сам Тарас Шевченко. У місті функціонують два музеї, присвячені митцю — літературно-меморіальний та музей-садиба Івана Котляревського.
На його честь названа велика кількість закладів освіти, вулиць та парків по всій Україні.
«Енеїда»
Magnum opus у творчості автора — «Енеїда». Написана вона у 1798 році, але потім перший варіант був суттєво доповнено самим автором, але виданий він був уже після його смерті, у 1842 році.
Сюжет автор запозичив у Вергілія, щоправда, істотно його обробив, надаючи кожному героєві, кожній ситуації відтінку української дійсності, характеру, гонору. Мова твору — це окрема розмова. Вона настільки багато, що, здається, переплюнути автора неможливо навіть через більш, ніж 200 років.
Твір побудований на бурлескових традиціях, він насичений гумором та піснями, також у ньому відчутна гордість за велику, красиву та сильну націю.