Справжнє ім’я перекладачки, сучасної літераторки, педагогині та журналістки Міли Іванцової — Людмила Петрівна Іванцова.

Народилася вона 27 листопада 1960-го року.

Навчалася майбутня авторка в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. Потім вона стала викладати російську та французьку мови. Місця її роботи змінювалися від школи до туристичного ліцею тощо. Проте жінка захотіла більш кардинальних змін і стала засновницею курсів, на яких можна було оволодіти іноземними мовами. Та Людмила не знайшла себе й у цьому занятті і почала експериментувати: вона працювала у сфері нерухомості, потім стала дизайнером інтер’єру, почала пробувати себе в художній сфері — її привабила техніка петриківського розпису, а ще вона стала фотографом. Після всіх цих етапів пошуку душевної гармонії Міла Іванцова починає пробувати себе у літературній творчості. З-під її пера вийшли оповідання, повісті, статті та поетичні твори. Друкувалася вона не тільки в українській періодиці та й ще, як мінімум, п’яти країнах зарубіжжя. Крім малих літературних форм, авторка ще й написала декілька романів — україномовних та російськомовних. Наразі Міла Іванцова — професійний письменник. Літературна діяльність є її основним заняттям.

Починаючи з 2009-го року авторка три роки поспіль на конкурсі «Коронація слова» отримувала спеціальну відзнаку «Вибір видавців» серед поданих романів. А 2012-го року з твором «Гра в паралельне читання» отримала третю премію, знову ж таки, серед романів. Цього ж року її було удостоєно звання «Золотого письменника України», яке присуджується авторам, сукупний тираж паперових екземплярів книг яких склав більше ста тисяч.

Журнал «Фокус» на початку 2013-го року склав рейтинг найбільш успішних українських літераторів сучасності. З трьох десятків авторів Мілі Іванцовій було відведено 4-те місце.

Всеукраїнський соціальний благодійний проект під назвою «100 книжок для сільської бібліотеки» з’явився з легкої руки авторки. Вона започаткувала цей соціальний рух, який мав на меті наповнення бібліотек у сільській місцевості сучасною вітчизняною та зарубіжною літературою. До цього проекту міг долучитися кожен бажаючий, даруючи примірники з власної бібліотеки.
Хобі Міли Іванцової надзвичайно розмаїті та цікаві. Вона і садівництвом полюбляє займатися, і колекціонує старовинні праски із чавуну, а ще — створила власну технологію, за якою можна виготовляти картини сканером, а також вона є художницею.

Найбільш популярними стали твори авторки: «Родовий відмінок», «Вітражі», «Сердечна терапія», «Живі книги», «Теплі історії про радість і сум».