Пронизливий твір Джерома "Ентоні Джон" постав у всій красі і повноті таланту майстра слова. Анотація стверджує, що це єдина серйозна робота сера Джерома, але шанувальники  творчості автора, до яких належу і я, знають, що це далеко не так.

"Ентоні Джон" - це історія про мрії, про цілі в житті, про прагнення, трохи філософська, трохи релігійна, і трохи сумна, з присмаком розчарування. І звичайно, це історія про любов: любов до жінки, до матері, до ближнього, і до людства. У своїй повоєнній творчості, після роботи водієм швидкої під час війни, Джером більше не прикриває іронією правду про людей. Він вкладає свої питання в уста дітей, а свої відповіді - в уста прекрасних і мудрих жінок. Жахи  війни звучать ще страшніше з уст матері, а слова про зневагу до багатих світу цього не можуть бути більш правдивими, ніж коли вимовляються голодною дитиною. І ще це історія про надію, що все буде добре.

У цієї книги величезний недолік: вона жахливо маленька. Читаючи її, хочеться більше дізнаватися про життя героїв, про складнощі та радощі їх життів. Але автор проносить читача крізь близько сорока років, крізь міріади подій так, що після прочитання залишається відчуття непогамовану голоду по цій історії.