Алібі Шредінгера

«Смерть лорда Еджвера» - це один із тих детективів Аґати Крісті, де сюжет ламає мізки настільки, що ти відчуваєш себе тупим аж до останньої сторінки. Тут Еркюль Пуаро стикається з ідеальним, просто залізобетонним алібі, яке неможливо пробити.

Знайомся, Джейн Вілкінсон - супервідома американська акторка і максимально нахабна мадам. Вона заміжня за лордом Еджвером, дуже багатим, але лютим садистом і токсиком, проте терміново хоче розлучення, щоб вискочити заміж за іншого, ще багатшого аристократа. Джейн тупо впрягає Пуаро піти до її чоловіка і "порішати" це питання. Пуаро приходить до лорда, і... стається диво: Еджвер каже, що він взагалі-то вже давно погодився і навіть надіслав їй лист. Здавалося б, геппі-енд. Але наступного ранку лорда знаходять з перерізаним горлом у його ж кабінеті. Поліція на розслабоні йде пакувати Джейн, адже всі слуги божаться, що саме вона ввечері приходила до чоловіка. Але є один мега-жирний нюанс: у цей самий час Джейн тусила на елітній званій вечері, і це можуть підтвердити десятки впливових свідків.
Це база і її варто читнути, бо:
Людина тупо перебуває у двох місцях одночасно. З одного боку, її бачать слуги, з іншого - гості на вечірці. То це містика, чи просто геніально спланована схема? Спостерігати за тим, як Пуаро намагається хакнути цей часовий і просторовий баг - суцільне задоволення;
Крісті дуже круто просмажує всю цю тусовку акторів, лордів і світських левиць і кого перед тобою тільки нема і кожен може бути причетний;
У цій книзі знову з'являється капітан Гастінгс - вірний кент Пуаро, який постійно тупить, але саме його дурні коментарі зазвичай наштовхують детектива на геніальні ідеї. Їхні діалоги розбавляють напружений сюжет і додають топового класичного вайбу.

Це просто еталонний детектив, де злочинець настільки зухвалий і впевнений у своїй безкарності, що водив за ніс усю поліцію Лондона, тільки от Пуаро не має відношення до поліції Лондона.