Зловісний портрет на обкладинці книжки красномовно розкриває персону антигероя, якому присвячено книжку Сергія Руденко. Чи вартий бункерний дід цілої книжки в українському літературному просторі? Це не присвята і не біографія молі. Швидше, популярне викладення фактів і аналіз фактів, які призвели до мутації звичайного, непоказного індивідуума, придатного в далекій минувщині хіба для кпинів. Здавалося, заряджений природою на неуспіх, він (чи воно, від відомого всьому світу назвиська – х..ло?) здійснило немислимий політичний злет, опинившись не просто в когорті керівників значимих світових держав, а в списку найцинічниших диктаторів і вбивць відразу двох століть. На мою думку, вже можна вводити дискутувати про номінацію його на звання злочинця номер один минулого століття. Там у нього буде багато конкурентів, але в налаштування критеріїв закладемо ще значимість явища для світової історії: політичну, військову, економічну, моральну складові. Велич і впливовість на деформації світового рівня, як в ментальному, так і політико-економічному плані. Чи є підстава стверджувати: без цієї бляклої молі світ в цілому виглядав би інакше? Напевно так. А в новому тисячолітті, здається, рівним за масштабом підлості і руйнівного потенціалу негідника годі й шукати. Бен Ладен? Хусейн? Каддафі? Насралла? Ні, ті по своєму потворні, але в цього сконцентровано жахаючий об’ємом набір інструментів смерті, головним з яких є ядерний арсенал. І така зброя, як гротескна брехня, просто безмежна, нереальна, диявольська жага брехати, брехати, брехати для того, щоб вбивати, вбивати і вбивати. І руйнувати за собою, перед собою, на всі боки, не шкодуючи ні чужих, ні своїх.

          Ось про що ця книжка, в якій автор посилається на історичний фактаж, на коментарі людей, чий досвід я враховую, поважаючи їх внесок в розвиток нашої незалежності: Валентина Наливайченка, Володимира Огризка. Починає Сергій Руденко з дати 24 лютого 2000 року – «народлження» ботоксного фюрерка. Не шукайте дату в історії, бо вона пов’язана не з дійсним народженням, а зі смертю і поховання сурогатного «батька» цієї почвари – собчака. В самій даті тепер теж є символізм, помітний всім українцям. Рівно за 22 роки перед повномасштабної навали на Україну, хоча й до неї близько підтягується початок війни проти нас в 2014-му. У пана Сергія вийшов дуже вдалий поетапний огляд передумов для всього, що ми переживаємо прямо в ці хвилини. З моменту, коли таємнича валізка собчака з рук пуйла перейшла до персонального охоронця останнього  (чи дійсно в ній компостуються продукти життєдіяльності злочинця №1?), до персон, які по сьогодні є поплічниками диктатора – ви матимете хороший практичний матеріал для власної аналітики з висновками. Особисто я вчергове переконався,що кремлівська міль – не єдиний, кого потрібно перепоручити таланту паталогоанатома, щоб усунути небезпеку для України і світу. Оце о чуперадло – цілісна картина чи не всієї садистської нації. Я не збираюся шукати серед них «хороших». Всі «хороші» чомусь рано чи пізно виявляють ті ж якості свого легітимного диктатора, тільки з перспективою стати ще гіршими. І кажучи по 140 мільйонів, як про націю, не ділю їх на «узкіх», на бурятів, чеченців, якутів і таке інше. Має місце явище, одне цілісне, де навіть деякі абсурдні словосполучення, як, наприклад, «православний мусульманин» набувають реальних обрисів.

          Ось про якого монстра книжка Сергія Руденка. Він зробив хороше дослідження складних процесів простими словами. Читайте! Думайте! Любіть Україну словом і ділом!