безсмертна класика

"Міщанин-шляхтич" — це невпинний потік сатири, що висміює вічну ваду: одержимість неіснуючим статусом. Це феєрія абсурду, де сміх — це не розвага, а вирок суспільному лицемірству та марнославству. У центрі вистави — заможний міщанин, що прагне стати дворянином. Засліплений, він сам себе перетворює на об'єкт жартів і маніпуляцій. Мольєр віртуозно володіє словом, його стиль — гострий, як лезо. Він будує діалоги, що є зразком іронії та дотепності. Автор використовує перебільшення і гротеск, щоб підкреслити абсурдність ситуації. "Міщанин-шляхтич" — це не просто комедія, а глибоке філософське питання про порожні амбіції. Мольєр показує, що сміх — це найсильніша зброя проти людської дурості. Це безсмертна класика, що продовжує навчати і смішити нас, і її гумор, попри століття, є актуальним і живим.