Автор — Олександр Олесь

Дата створення — 1904-ий рік

Входить до збірки «З журбою радість обнялась».

За літературним родом — лірика (належить до інтимної, деякими ознаками схожа на пейзажну та філософську)

За жанром — романс

За літературним напрямом/течією — модернізм/символізм

Тема «Чари ночі» — людський життєвий шлях скінчається швидко, важливо його не згаяти; мить любові.

Ідея «Чари ночі» — любов — найважливіше, що має людина; автор закликає отримувати насолоду від кожної миті життя, розуміючи, що воно обов’язково скінчиться.

Провідним мотивом поезії є звеличення краси життя та краси кохання.

Розмір вірша — чотиристопний ямб.

Римування — перехресне.

В поезії є обрамлення. Паралелізми вибудовують поезію.

Образи та символізм «Чари ночі»
Люди. Ліричний персонаж закохався. Фауст — чоловік, що прагне повернення минулого. Жінка — примарний об’єкт закоханості.

Міфологічні істоти. Згадувані божества.

Образи природи. Солов’ї, весна, листя, квітка тощо.

Предмети та явища. Поцілунок, бажання, холодні груди тощо.

Образи-символи:
Солов’ї символізують весняну пору року та любов.
Іскра символізує душевну енергію, завзятість.
Бенкет весни — розквіт навколишнього середовища та життєвого періоду.
Весна — молодість, красу та відродження.
Фауст — неповоротність минулих часів.

У поезії «Чари ночі» Олександр Олесь скористався такими художніми засобами: антонімія, метафора, анафора, епітет, персоніфіковані образи, паралелізм, обрамлення (однаковою строфою починається та закінчується вірш).

Поезія «Чари ночі» має філософські мотиви. Автор радить не гаяти жодної життєвої миті. Голосно та впевнено звучить заклик — кохай, мрій, ділися своїм теплом, доки ти можеш, доки ти живеш!

Композиційна будова — поезія поділена на 12 строф, 2 з яких однакові (початкова та кінцева).
1. Сміх та плач солов’їв, заклик кохати.

2. Автор закликає не боятися майбутнього, а жити сьогоденням та не втрачати його можливості.

3. Закликання покинути сумні думки та все погане.

4. Закликання мріяти та кохати.

5-6. Кохання у природі.

7. Автор спонукає поринути в полум’яне почуття кохання, не зважаючи ні на що, бо життя минає, на відміну від смерті.

8-9. Поет закликає до руху, аби читачі відвідали свято любові та квіток.

10. Нагадування про те, що все тлінне.

11. Автор передбачає те, що в майбутньому захочеться вернутися до минулих днів, подібно Фаустові.

12. Перший катрен повторюється.

«Чари ночі»: критика
Поезія ввійшла до збірки «З журбою радість обнялась». Поет звертається до читачів із закликом повною мірою відчути щасливі миті молодості та любові, не проґавити їхнього багатства, бо життя минає швидко. В продовження народнопісенної традиції Олександр Олесь поклав в основу свого вірша наскрізний паралелізм «людина — природа».

Численними персоніфікаціями підтверджується об’єднання людини з природою в одному бажанні життя, кохання й прагнення щастя. Наявний також притаманний творчості поета контраст. Наприклад, коли він протиставляє життя смерті в шостій строфі. Такий прийом, на думку літературознавця В. Пахаренка, надає підсилення, загострення спалахові радощів та любові.

Глибока поетичність, мелодійність вірша «Чари ночі» підкорили тисячі українців, тож тепер вірш перетворився в чудову пісню. Її виконували ще тоді, коли твори О. Олеся були недоступними. Важливий штрих в музичну інтерпретацію привнесла Ніна Матвієнко.