Часосховище

«Часосховище» - інтелектуальний роман, який досліджує звʼязок людини з часом, памʼяттю, ілюзіями та прагненням пошуку сенсу життя.

Декому може здатися, що книга є нудною, монотонною, такою, яку треба читати, коли у тебе багато вільного часу, бо нічого в ній немає розумного… Але я вважаю , що це книга з глибоким сенсом і трошки меланхолійна, адже порушує такі важливі питання, як старіння, втрата памʼяті, боязнь, що тебе ніхто не памʼятатиме, ностальгія за минулим, і страх перед майбутнім.

Книга здається дивною, незвичайною і, в той же час фантастичною. Історія про утопічне лікування деменції з однієї сторони дає надію хворим на щасливе закінчення своїх днів, а з іншого - є небезпечною спокусою ностальгії. Адже в минулому були не тільки гарні моменти… І хоч минуле є певним прихистком для хворих, кімнатою для порятунку від небезпечного майбутнього, та чи хочуть пацієнти згадати все? Чи це тільки нашкодить? Автор настільки тонко і точно описує стан людей з деменцією, які прагнуть хоч щось згадати, що іноді не розумієш, де та грань, яка розділяє минуле і майбутнє.

В  книзі вдало  поєднано сатиру, іронію, філософські роздуми про вплив нашого минулого на майбутнє.

Книга написана круто! Її легко і приємно читати, залишає враження навіть після прочитання!