Чорна перлина

Новела «Чорна перлина» відзначається несподіваним початком та доволі прогнозованою кінцівкою, у стилі класичного Арсена Люпена. Спершу читаєш і лякаєшся: Люпен ніколи не зможе вбити людину, а що робити, коли його можуть обвинуватити у вбивстві? Наш неймовірний грабіжник вирішив вкрасти у графині, що у свій час була вельми заможною пані, чорну перлину, яку подарував їй сам імператор. Коштовність, повз яку пройти неможливо, тим більше Арсену Люпену. Здається, Люпен ідеально спланував свою вилазку, придумав неймовірний привід, аби в законний спосіб потрапити до помешкання власниці дорогоцінної коштовності, однак замість перлини він знаходить… мертве тіло в крові. Є закривавлене тіло, але немає перлин . І що робити? Невже в нашого злодія зʼявився гідний суперник? Але що це за суперник, який вдається до вбивства? Тож І Люпен, якщо не втече, може опинитися на лаві підсудних як убивця. Але ж ми знаємо, що графиню вбито до його приходу. Й що Люпен - шляхетний злодій, який точно ніколи не вбʼє, навіть заради мільйонів. 
Тоді виникає логічне питання: хто вбив графиню? Питання номер два: як Люпенові забрати чорну перлину? Й, власне, в кого вона, якщо під час вилазки до квартири жертви коштовності не було. Питання третє: як не попастися і не потрапити самому за ґрати? Французька поліція вкотре продемонструвала свою недолугість і відпустила можливого вбивцю, не маючи достатньо доказів, окрім мотиву - бідність. А може, поліція, навпаки, звільнила з-під варти чесну людину, а вбивцею є хтось інший? Отож нам доведеться поміркувати над тим, як цією ситуацією скористається найкращий у світі крадій Арсен Люпен. Й чи зможе він забрати чорну перлину та, нарешті, викрити справжнього вбивцю.