Написаний твір у 2003-му році.

За жанром — це роман.

У творі автор доводить думку про те, що книжка та культура є надзвичайно важливими у формуванні особистості та має неабиякий вплив на все суспільство в цілому.

Головна тема в романі: бажання читати. Розкриваються привабливі сторони цього процесу та магнетизм слова.

Сюжет, що запозичений з казок, ґрунтується на протистоянні добра зі злом.

Проблеми, порушені у романі «Чорнильне серце»:
- дружби та любові;
- взаємовідносин між поколіннями;
- прощення;
- взяття на себе відповідальності за власні вчинки.

Час, в якому живуть герої роману — сьогодення. Проте автор зумів не згадати й єдиного разу про ґаджети. Все у творі обертається навколо її святості книги.

Персонажі роману «Чорнильне серце»:
Мо — палітурник Мортімер.
Меггі — дочка Мо, дівчинка-підліток (їй 12 років). Вона має магічну силу. За характером ця дівчина є сміливою, непосидючою, не надто слухняною та веселою.
Елінор — сестра матері Меггі. У неї є величезна кількість книг, бо вона не уявляє свого життя без читання.
Вогнерукий — персонаж із книжки. Його «вичитав» у реальний світ Мо.
Каприкорн (Козеріг) — головний лихий герой. Здатний хитрувати, злитися, а також має неабияку силу.
Баста та Плосконіс — прислужники Каприкорна.
Феноліо — письменник, який написав роман «Чорнильне серце».

Сюжет роману «Чорнильне серце»
За сюжетом палітурник та великий прихильник процесу читання на ім’я Мортімер (Мо) Фольчарт та його дочка Меггі переживають незвичайні, фантастичні ситуації у своєму житті. Річ у тому, що Мо має дар, про який і сам навіть не здогадувався. Ще за часів дитинства Меггі, коли разом із ними ще була її мати на ім’я Тереза, Мо зачитував уголос уривок із книжки, коли раптом її головні герої зійшли зі сторінок. Та натомість книга «забрала» собі Терезу та двох котів. Вони потрапили у Середньовіччя, про яке йшлося у книзі.

З того часу минуло десятиріччя. Раптово поблизу житла Мо та Меггі був помічений незвичайний чоловік. Батько повідомив своїй доні, що це Вогнерукий. Він прийшов для того, аби повідомити, що незабаром до них мусить прийти Каприкорн — злий персонаж, якого випустив на волю своїм читанням Мо. Він та його свита мають мету — отримати останній екземпляр книги, аби випустити у світ Тінь, що є жахливою істотою, яка може допомогти їм лишитися в реальному світі. Мо і його родичі намагаються сховатися, забравши книгу, та втеча їх не врятувала. Вони потрапили до лихих рук. Та раптом стало відомо, що Меггі передався дар від батька, тож вона теж має здібність до «вичитування». Вона змогла мистецтвом слова перевернути сторінку й «зачитати» лиходіїв назад у їхній світ, натомість повернувши матір додому. На героїв чатувала велика кількість небезпек, та любов до читання та творча уява приходять до них на поміч. Всі хвилювання лишилися позаду.
З’єднування реальності й фантастичного світу у творі «Чорнильне серце»

У романі відбувається перемішування справжнього світу поціновувачів книг, які мають великі бібліотеки, у яких, крім звичайних книжок, є ще й рідкісні видання, з уявним, вигаданим світом казок, у якому живуть фантастичні істоти, ельфи, феї, а ще лихі персонажі — тирани, сили темряви, що прагнуть підкорити всю Землю, використовуючи злодіяння та користуючись страхом та стражданнями, які вони приносять.
Озброївшись таким фантастичним способом, авторка озвучує думку про те, що кожна книжка — окрема історія: добра або зла, з хорошими героями та негативними. Насправді книг про лихо та про страшних істот дуже багато. І чи Земля не потрапить в полон лихих — «вичитаних»?

Ознаки роману-фентезі:
поєднання реального з ірреальним;
магічні моменти;
сюжет в кращих пригодницьких традиціях;
головні герої та їх історія, події в їхньому житті та їхня реакція на них зображені на першому плані, проте не остання роль чарівного та казкового, що завжди поруч;
боротьба добра зі злом — стрижень, на якому тримається весь сюжет.
«Чорнильне серце» — перша книга із трилогії.