Моя наступна книжка з циклу «Романи сучасних українських письменниць» - це «Чужі гріхи» Тані П‘янкової від Видавництва "КСД".
Бойки. Особливий український субетнос. Кажуть, що це найдавніша етнічна група на наших теренах. Своїм корінням бойки сягають ще дохристиянської давнини, а неперервність їхньої історії дає цим людям мужність та гордість. Маю до них певний сентимент, бо відчуваю спорідненість свого коріння з бойками, західне крило яких сягнуло аж до Надсяння, звідки і походить моя родина. Фонетика їхньої говірки особлива і неповторна і те характерне «дітино» пам’ятаю від тата і бабці від народження. Чому я почала про це? Бо саме про трагічну історію, що сталася на Бойківщині, написала свій роман Таня П‘янкова і ця історія глибоко проорала мою душу.
Перед самим Великоднем, обробляючи відпочилу за зиму землю, гине молода жінка Гапія. Смертоносним став снаряд, що затаївся в землі ще з часів війни. Та в цей трагічний день обірвалося життя не тільки Гапії. Виявилося, що жінка носила під серцем дитя. Хто був батьком цієї ненародженої дитини - залишилося таємницею, яку Гапія забрала з собою в могилу. В розпачі від горя мати небіжки - стара Юстина робить дві ляльки-мотанки. Вони і мають визначити того, хто занапастив життя її доньки. Адже чоловіків, що могли б потенційно бути батьками її ненародженого онука було двоє. Але вбита горем мати тоді ще не знала головної таємниці.
Таня П‘янкова створила твір неймовірної глибини, в якому пласт за пластом відкриваються читачу страшні речі з минулого. Бо тут в основу ліг не тільки побутовий конфлікт мешканців бойківського села, а й глибинна трагедія на основі історичних подій. Авторка використала надзвичайно потужний арсенал письменницьких засобів для змалювання цієї історії. Тут і образні епітети, і красномовні метафори, і влучні алегорії. Але найбільше у творі вражає мова діалогів. Авторка максимально наближено до реальності передає фонетику бойківської говірки. І це надає розповіді реалістичності та створює ефект присутності поміж персонажів роману. А вони тут неймовірно колоритні. Авторці вдалося передати всю глибину непростих характерів як жіночих, так і чоловічих персонажів твору. Вони відчайдушні і вперті, здатні на сміливі вчинки і найжорстокішу помсту, вміють кохати і ненавидіти.
Основний сюжет роману «Чужі гріхи» триває сорок днів. Бо сорок днів ходить світом душа перед тим, як навіки відлетіти до праотців. От і душа Гапії сорок днів блукала поміж людьми, щоб визначити кожному покуту за скоєні ними гріхи чи винагородити за добро та любов. Бо мусить бути справедливість і кожен має отримати по діяннях своїх.
«Чужі гріхи» - невелика книжка, але її енергетика настільки потужна, що здатна перевернути душу і збурити весь спектр емоцій. Це надривний твір, під час читання якого у вас буде холонути серце. Я навіть боюся уявити якої емоційної напруги може сягати роман Тані П’янкової про Голодомор, якщо на основі сільської побутової історії вона створила такий болючий і сповнений трагізму твір. Боюся, але обов’язково прочитаю, бо твори такого рівня варті витрачених нервів та пережитих емоційних потрясінь.