Роман американської письменниці Емілі Генрі “Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці» видано у 2021 році. Того ж року, книга здобула шалену популярність і навіть стала переможцем на сайті «Goodreads Choice Awards» у категорії «Найкращий любовний роман».

В основі сюжету любовна історія між Попі та Алекс – непосидючою тревел-журналісткою та меланхолійним шкільним вчителем. Вони дружать з університету і вважають себе абсолютно несумісними. Кожного року головні герої знаходять місце у своєму щільному графіку і відправляються разом у відпустку. Під час однієї з подорожей трапляється подія, унаслідок якої вони перестають спілкуватися на три роки. Страждаючи від цього дівчина зважується запросити свого друга у наступну подорож, аби повернути втрачені стосунки. Друзі відправляються у подорож, але все відбувається зовсім не за планом.

Автор дуже вдало приховує «ту подію», розповідаючи про неї короткими поверненнями у спогади. Завдяки цьому історія стає ще більше захопливою та оригінальною.

На мою думку, сюжет цікавий, динамічний і правдивий. До того ж додаються чудова подача автора, яскраві і самодостатні образи героїв, живі описи. Подібна історія цілком ймовірно могла б статися у реальному житті. Двоє давніх друзів намагаються боротися зі своїми почуттями, мають стосунки з іншими і живуть різним життям. Проте тільки одне з одним вони почуваються по-справжньому добре, їм не треба ховатися, грати якісь ролі, щось вдавати.

Чи можуть ці двоє опиратися природі? Чи існує дружба між чоловіком та жінкою? Відповідь знаходиться на сторінках цієї книги.