Досить страндартно..

З перших сторінок книга обіцяла бути цікавою. Та дуже швидко я зрозуміла, що ой не те …

Історія дуже камерна, рухається у двух часових лініях. І саме ця розривність мала б працювати на ідею…

Сюжет в книзі крутиться навколо приватної детективки Олівіі Велес, яка повертається у місто свого дитинства, щоб розслідувати справу жінки, обвинуваченої у вбивстві . Додається інтрига з її власним минулим, аварія, клінічна смерть, втрата памʼяті. Але те, що могло б працювати як психологічна напруга, на практиці майже не відчувається.   
це історія не стільки про злочин, як про виживання після нього. Про те, як людина може функціонувати, коли частина її вже «померла».
Основна проблема відсутній емоцій в сюжеті. Події ніби є, але вони не тримають. Напишу не наростає. А розслідування рухається надто рівно і передбачувано. Сюжет виглядає банальним, без тих поворотів, які могли б витягнути історію.  
Герої також не допомагають вони пласкі й не викликають інтересу.  
Героїня як центральна фігура мала б бути складною, травмованою, суперечливою натомість вона сприймається доволі нейтрально, без глибини, яка тримає увагу.  
Якщо шукаєте класичний детектив, це не сюди, якщо шукаєте крутий детектив з його давною динамікою і героями теж розчарую, немає. Тут емоції і страждання і не дуже вдалі..
Після прочитання враження від книги «нудьга» , чи то недописана чи то просто з серії , фігня…. Ідея була непогана, але подальше написання видно не пішло.  
Книгу читала давненько, але що тоді що зараз  бажання читати книги авторки не має. Можливо це тільки ця книга така, чи я не оцінила, і зможете порадити щось дійсно цікаве?