Два світи

У дитинстві ця казочка в мене асоціювалася із демонстрацією хитрості і тупості. Коза-Дереза, з одного боку, хитра, бо обманювала довірливого діда щодо того, як її вигулювали, однак потім настільки загралася, що дід її сам вигнав. А потім вона обманювала зайчика, ведмедя, вовка, лисицю, - усіх, окрім рака-неборака, який теж хитрістю та силою вигнав її. Тоді я не розуміла, чому звірі, які були сильнішими від кози, так її боялися і вірили її слову, не перевіряли на практиці, як-то кажуть. А потім подумала: так і серед людей є такі, що вірять на слово і бояться. Бояться піти проти, здавалося б, сильнішого, бо він з іншого виміру, з іншого світу. Коза-Дереза і лісові звірі - то два різних світи, які в казці не поєднуються, хоч і там, і там тварини. Проте Коза - це тварина зі світу людей, вона чужа для зайця, лисиці, вовка , ведмедя. Зверніть увагу, що казка оспівує не лише право сили, а й колективізм: усі лісові звірі обʼєдналися перед незнайомим ворогом, хай і невдало спершу, проте вони прийшли на допомогу зайчикові. Тому світ природи переміг світ людини. Про це теж не слід забувати. А коза виявилася все-таки тупенькою, бо через бажання халяви обманювала діда, що її любив і годував, а потім, замість дружби із лісовими звірами, так само хотіла жити в шоколаді. Врешті, залишилася ні з чим.