Дванадцята ніч

У "Дванадцятій ночі" Шекспір створює світ, де любов не знає статі, статусу чи здорового глузду. Ця комедія - плетиво перевдягань, кохань і непорозумінь. Події відбуваються в місці, що здається більше станом свідомості, ніж реальною географією. це простір гри, де закони логіки поступаються законам бажання. Шекспір сміливо ставить під сумнів сталі уявлення про стать, любов і правду. Тут немає чітких відповідей, хто є ким і що є чим: жіноче — у чоловічому, серйозне — в комічному, справжнє — у фальшивому. Однією з найцікавіших фігур є блазень — мудрий спостерігач, який бачить суть крізь маскарад. Його жарти — лаконічні філософеми, а співи — короткі розмисли про неминучість втрат, плинність часу, абсурдність життя. діалоги наповнені грою значень, натяків, двозначностей, і ця гра не задля сміху — а задля розкриття багатовимірності людської природи.