"Дикий Захід" по-українськи

«Місце останньої реєстрації громадян» - це не депресивний нуар, де всі плачуть під дощем, а максимально іронічний, чорногуморний детектив. Це якби стендапер випадково потрапив на місце злочину і почав розслідувати справу.

В цілому це вже третій двіж за участю Зої Кирпач - максимально жвавої дівчини-аматорки, яка просто магнітом притягує до себе різні кримінальні факапи. Цього разу локація для розслідування - тупо відвал голови. «Місце останньої реєстрації громадян» - це, як можна здогадатися з назви, не якийсь елітний офіс, а заклад, де клієнтам уже не потрібно дихати. І от наша Зоя, озброєна тільки своїм гострим язиком і відсутністю інстинкту самозбереження, починає копати під цю моторошну кантору. Навколо крутиться купа специфічних персонажів із різних соціальних шарів, і кожен із них має свої стрьомні таємниці, прикольно читнуть.

Доляк геніально міксує кримінальне розслідування з відбірною іронією. Ти реально будеш ловити ха-ха з діалогів і того, як авторка описує всю цю специфічну двіжуху. Тут персонажі настільки яскраво і психологічно точно прописані, що навіть мертві здаються не такими вже й нудними.
Під цим легким комедійним фасадом ховається цілком реальна і жорстка проблема нашого суспільства. Я не буду жорстко спойлерити, що саме там відбувається, але це стосується «тіньових» схем у системі, які в Європі давно працюють легально, а в нас - це просто дикий Захід. Це не просто казочка, а жирний натяк на те, що в Україні деякі речі досі робляться дуже «в чорну».
Сама розв'язка тут подана максимально нестандартно - Зоя вже розслаблено сидить на корпоративі, святкує з колегами і чисто постфактум розповідає, як вона розмотала всю цю кримінальну схему. Але до цього моменту тобі доведеться добряче поламати мозок, бо вгадати, хто реально смикав за ниточки, дуже непросто.

Це ідеальний мікс для тих, хто хоче розслабитись, посміятися з абсурду, але при цьому отримати якісний детективний сюжет без зайвої води.