Дим

За жанром це різдвяна казка, хоча це скоріше алегорія. Проте не варто думати, що перед нами дитячий твір. Навпаки. Це твір революційного спрямування й про увʼязнених у тюрмах борців за свободу. Винниченко розповідає про двох братів на імʼя Вперед і Назад, між якими йде протистояння. Люди Вперед мають жарини замість серця, вони сповнені боротьби, хоча часто живуть впроголодь та не позбавлені життєвих труднощів.  А люди Назад, навпаки, пасивні і ледачі, вони пливуть за течією. Назад переконує свого брата в тому, що немає сенсу боротися, що всі його люди здалися, а замість жарин у них дим. І дійсно, у тюремних камерах, які відвідують Вперед і Назад, люди мають дим замість вогню. І от коли Назад хотів уже святкувати перемогу, зʼявилася увʼязнена жінка, яку, як я зрозуміла, мали чи то випустити, чи то відвезти на заслання. Під впливом цієї жінки в людей Вперед знову запалали жарини, розпочався бій із людьми Назад, який виграли люди із жаринами. 
Узагалі твір дуже глибокий та цікавий, проте маловивчений. Ні у школі, ні в університеті ми його не проходили, тому для мене сьогодні він став відкриттям. Багато моментів є незрозумілими, напевно, слід вивчати обставини написання твору, бо форма казки ставить більше запитань, аніж дає відповідей. Це більше казочка для революційних агітаторів, яку можна було б розповідати електорату початку 20 століття та поширювати в листівках. Принаймні я б так робила.