Едит Лебедина Шия

Оповідання «Едит Лебедина Шия» з серії про Арсена Люпена трохи нагадує історію британської королеви, що плаче над трупом свого чоловіка. В цій історії щось подібне має місце. Отже, Люпен знову дивує нас, але ще більше дивує Ганімар. Інспектор завжди на два кроки позаду Люпена, а ось цього разу йде з ним нога в ногу. Сама здивувалася, яким розумним він став.
Але спершу трохи сюжету. На поїзді до Франції приїжджає бразильський полковник зі своєю британською дружиною Едит. Він везе шикарну колекцію з дванадцяти гобеленів, однак один з них, де якраз зображено Едит Лебедину Шию, вкрадено. Однак невдовзі гобелен було повернуто, і полковник вирішує, що варто організувати заходи безпеки у своєму будинку такі, щоб Люпен ну ніяк не зміг здійснити крадіжку. Всі ж бо думають, що якщо йдеться про крадіжку, то це може зробити тільки Люпен. Гобелени настільки коштовні і настільки важливі для полковника, що він якось натякає, що вчинить самогубство, якщо вони зникнуть. 
А далі Леблан закручує сюжет до неймовірності і робить розвʼязку просто нереальною. Чесно, я сама була здивована, тож напруга триває до останньої сторінки, і все в цій історії виявиться не так просто, як спершу здається. Для мене важливим було зʼясувати/ чи вкраде Люпен гобелени? Якщо так, то як це зробить? І якщо дійсно наш злодій таки здійснить задумане, якою буде реакція полковника - ця його фраза про самогубство - то просто лякалка чи він реально не жартує? Хто ж украв гобелени і де вони? Розслідування продемонструє неочікувані результати. Холмс позаздрив би спритності відомого крадія.