"Коли людина позбавлена вибору, вона перестає бути людиною"

Вона перетворюється в агресивну істоту, втрачає людську подобу, вона вбиває невинних людей, ґвалтує жінок, проводить наругу над старшими людьми, грабує та знищує...

Лише спричинюючи жорстокісь ця істота отримує відчуття задоволення та насолоди.

Вона не переймається чимось духовним, ніякої моральної складової, в неї просто примітивний світ мислення. А геноцид людей у її стрийнятті перетворюється на щось буденне.

Нація механізмів, заведених на виконання масових вбивст. Сучасні прислужники тоталітарного режиму повторюють методи знущань з аналогічною дикістю що й за комунізму, чи імперіалізму.
Підсвідоме проникнення пропаганди у голови нації овочів.

"Лише владолюбний уряд, який вихваляється репресіями, може назвати своїм здобутком те, що обернув нормального юнака на механічну іграшку"

"Уряд вербує юних бешкетників, запроваджує методи виснаження свідомості та придушення волі. Не встигне озирнутись, як народиться тоталітарний апарат".

І так замкнуте коло - тотальна система впливає на підсвідомість молоді, зазомбована молодь породжує зло. Зло породжує тотальний апарат.

"Я просто виконував наказ" - як завчена впрограмована фраза, навіть не виправдання, це навіть не розуміння вчинення злочинних та мерзенних справ. Це історія не падіння однієї людини у саме дно. Це історія падіння цілої нації. Нації механічних апельсинів.

Книга написана у 1962р. Браво, Ентоні Берджес, ви як і Джордж Орвелл все правильно передбачили - суцільний крах.