Я не так часто розповідаю про дитячі книги, але враховуючи останні події в світі й те що живемо в історичні часи, вартувало б нагадати про книгу німецького дитячого письменника Еріха Кестнера - "Конференція звірів".

Ця книга була написана письменником декілька роками по Другій світовій війні, коли відбувався Нюрберський процес, а світі набирала обертів чергова загроза - "холодна війна", що змусило Еріха Кестнера поставити питання: "Невже ми знову до цього докотимося?". Його світогляд дуже близький до Ремарка і Белля, його також хвилює доля втраченого покоління, він намагається осмислити зміни, що відбуваються після війни, і болісно розмірковує, який вихід можливий для небайдужої людини у світі, зануреної в нескінченну війну.

Тому "Конференція звірів" - це своєрідна метафора, яка критикує вчинки дорослих політичних діячів. Звірі люблять дітей, стурбовані їхніми долями і хочуть їх захистити, але зневірилися переконувати дорослих покінчити з війнами. Бо дорослих людей, які збираються на конференцію, більше турбує належний зовнішній вигляд - відповідний костюм та зачіска, вдало написана доповідь або промова, а не факт збереження миру на землі. Тварини скликають власну конференцію, де приймають важливі для людства рішення, на які люди виявляються нездатними. Через іронію та гумор Кестнер показує, як розсудливість і чесність (уособлені тваринами) протиставляються егоїзму й жорстокості дорослих. Це твір-притча, яка, попри дитячий формат, має глибокий підтекст і звертається до тем відповідальності, гуманізму й надії.