Історія довжиною в життя. Історія, яка не залишить нікого байдужим. Історія від якої відчуття, ніби серце розтрощили вщент, заклеїли і знову розтрощили. І це я про автобіографічну історію кохання Філіппа Бессона «Припини свої вигадки». Приготуйте купу серветок, вони вам знадобляться.

В центрі сюжету опиняються два абсолютно різних підлітка. Вони відрізняються характером, темпераментом. Але їх тягне один до одного як магнітом. Вони - таємниця для інших. Таємниця, яка лише збільшуює їх пристрасть. Проте один все ж не до кінця приймає себе і свої почуття. Йому легше зникнути з життя іншого так само блискавично, як і вдалось потрапити. Але не треба засуджувати його. Кожен має право на помилку і не кожен здатен усвідомити в юному віці, що дійсно йому потрібно.

Стиль написання автора неймовірний. Він настільки точно передає атмосферу в якій колись він опинився. Кожен опис дозволяє нам відчути те, що відчули головні герої. Кожна їхня думка заставляє замислитись і нас. Не кожна книга здатна викликати такий спектр емоцій, а тим паче біографічна. Від посмішки до сліз декілька сторінок. Автор ніби висипає сіль на відкриту рану і як тільки вона загоюється - проводить по ній лезом. Ні, я не намагаюсь вас залякати. Навпаки, ви отримаєте незабутні емоції, а чи не є це важливим в книгах? Під пером Філіппа кожне речення перетворюється на щось повчальне.

«Немає повісті сумнішої на світі, ніж повість про героїв твору «Припини свої вигадки»» - фраза, якою можна охарактеризувати всі 208 сторінок. Це дійсно сумна історія, проте вона варта уваги кожного і кожної.

В наш час важливо просувати лгбтк+ літературу. Важливо, щоб кожен, хто вважає, що він «не такий» зрозумів, що це природно і нормально. Що він не один і таких багато. Цей роман - чудовий приклад цьому