Фірман султана

Отже, пірнаємо в другу частину нашої козацької бондіани. Якщо в першій книзі Арсена Звенигору жорстко пресували, ламали на галерах і показували йому всі принади турецького полону, то в «Фірмані султана» ставки зростають до небес. Це вже чистий шпигунський трилер у тилу ворога.

Арсен нарешті виривається з галерного рабства. Здавалося б, хватай ноги в руки і біжи додому на Січ. Але він опиняється глибоко на ворожій території, в Болгарії, яка тоді була під османами, без документів, без грошей, зате з купою ворогів на хвості, які жадають зняти з нього скальп.
І тут наш козак-розвідник випадково...ну, або завдяки своїй професійній чуйці, натрапляє на інформацію неймовірної ваги - той самий таємний фірман (указ) султана. І що такого б у цьому папірці ? Але тепер це вже не просто історія про виживання одного хлопця чи порятунок коханої Златки. Його завдання-максимум: пробратися через усі кордони, обдурити яничарів, місцевих пашів і шпигунів, щоб доставити цей документ Івану Сірку.

Книга читається як драйвове історичне роуд-муві. Головний герой постійно в русі: він перевдягається, міняє легенди, ховається по підвалах, влаштовує диверсії і використовує соціальну інженерію 17 століття на повну котушку.
Малик дуже смачно прописує східний колорит. Ти прямо бачиш ці пильні дороги, базари, чуєш розмови в кав'ярнях і розумієш, наскільки потужною і бюрократично складною машиною була Османська імперія того часу. Звенигора тут діє не стільки шаблею, хоча махати нею доводиться часто, скільки мізками. Це класична робота розвідника під прикриттям, де будь-яка дрібниця чи неправильне слово можуть коштувати голови.