«Голодні ігри» по-османськи

Після того, як я проковтнула першу частину, я просто не могла дочекатися, щоб взяти другу! Я не розарувалася, навпаки! У другій книзі починається такий заміс, що це вже не палацові плітки, а реальні «Голодні ігри» по-османськи! Уже сама назва «Війна за османський трон» говорить сама за себе. Ставки злетіли до небес, і тепер тут іде гра на виживання.

Султан Сулейман уже не молодіє, і питання «хто буде наступним?» висить у повітрі, як граната з витягнутою чекою. Гюррем розуміє одну страшну річ: якщо трон займе Мустафа (це старший син султана від іншої дружини, Махідевран), то її власним дітям - кінець. За їхніми жорстокими законами новий султан має стратити своїх братів, щоб не було конкуренції. І от весь основний сюжет крутиться навколо цієї шаленої битви на виживання. Гюррем разом зі своїм зятем, хитрим Рустемом-пашею, починають плести таку багатоходову павутину проти Мустафи, що в мене іноді мозок кипів. Проблема в тому, що Мустафу обожнюють яничари, по їхньому - елітне військо, і народ, тому посунути його ой як непросто.
Роксолана тут розкривається взагалі з іншого боку. Раніше я її сприймала просто як круту і дуже хитру жінку, яка змогла вижити і закохати в себе султана. Але тут... Боже, та вона просто генійка маніпуляцій! Іноді від її вчинків і рішень реально стає моторошно. Але парадокс у тому, що ти її розумієш: якби вона не стала такою жорсткою, її б дітей просто стерли на порох. Там така атмосфера, що ніхто нікому не довіряє, навіть найріднішим. Брат іде проти брата, і це читати дуже психологічно важко, бо розумієш, що це все було насправді.

Авторка знову не забуває про козаків і бранців у Криму. І якщо в першій частині більше показували біль і безвихідь полону, то тут з'являється більше драйву і боротьби. Козаки тут - просто топ! Такі відчайдушні, різкі, що під час читання реально прокидається якась внутрішня гордість. З'являється крутий історичний персонаж - той самий легендарний Байда! Сюжет переносить нас у степи, показує підготовку до походів, атаки на османські фортеці та спроби козаків зруйнувати оцю систему работоргівлі, яка йшла через Кафу.
Спойлерити не буду взагалі, хто там кого підставив чи хто вижив, бо там кожен розділ закінчується так, що ти кажеш собі: «Ну все, ще п'ять сторінок і точно спати», а потім дивишся на телефон - а вже друга ночі. Продовження вийшло навіть сильнішим і динамічнішим. Дуже-дуже раджу!