Відгук про книгу: Зелена Євангелія. Збірка

В останні роки після прийняття "мовного закону " України та особливо після вторгнення росії відбувається безпрецендентний бум в книговидавництві україномовної літератури. Друкуються нові автори, видаються бестселери українською мовою, перевидаються і оновлюються збірки українських письменників та поєтів. Ось сьогодні хочу написати відгук про цьогорічну оновлену збірку Богдан-Ігора Антонича "Зелена Євангелія" від видавництва Абабагаламага. До цієї книги увійшли усі поєтичні збірки автора, багато віршів поза збірками та віршовані начерки. Це найбільше, найширше видання Антонича що містить і сторінки його щоденника і спогади про поєта. Не можу не згадати сакральний звязок з природою та землею один із найвідоміших віршів "Вишні". "Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко. Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка!" Кожна його збірка що видана за життя на різні теми ніби різні єтапи самого життя та його сприйняття. "Привітання життя"-бадьора, енергійна наповнена силою, м'язами, бігунами та змаганнями. Це як гімн здоровому тілу і духу, спортсменам, скакунам з жердиною і т.д. "Три перстені" та "Книга лева" друга та третя прижеттєва збірки, а вже наступні -впорядковані автором, але надруковані після його смерті у 1937році. Кожна збірка - це рух вперед такого різного молодого Антонича. Не можу сказати, що всі вірші, це розквіт поєзії автора. Будучи багатогранно обдарованою людиною, помер у віці 27 років, але встиг збагатити українську літературу і своєю лірикою та поєзією.