Гомоніла Україна, довго гомоніла, Довго, довго кров степами текла — червоніла…»

Поема «Гайдамаки» розповідає про те, чим закінчується боротьба повстанців і на які жертви людям довелося піти заради своєї ідеї та свободи. Тарас Шевченко не романтизує твір, а навпаки показує, наскільки все було жорстоким і страшним «Гомоніла Україна, довго гомоніла, Довго, довго кров степами текла - червоніла…»

Поема жорстока і читається важко. Після прочитання залишається багато роздумів, особливо зараз, під час війни… Але ми маємо знати свою історію це наше все. Це історія про народне повстання Коліївщину під проводом Максима Залізняка та Івана Ґонти у 1768 році. Учасників цього повстання називали гайдамаками.

Автор розмірковує над життя, над тим, що все змінюється «Все йде, все минає  і краю немає…»

І так буде завжди. Вічним є лише волелюбне прагнення народу. А  втілюваними цих прагнень стали гайдамаки.