Гонитва на виживання

Беручи до рук книгу, думала, що книга буде про війну. Але виявилося , що  це книга про відносини і кохання в умовах війни. На прикладі історії Антона і Терезії автор показує, як ця клята  війна руйнує стосунки і долі людей, розбиває сімʼї, навіть ті, в яких було шалене кохання. Відносини героїв і у мирному житті були складні, а війна розставила всі крапки над і… Вони постійно сваряться, не чують один одного, особливо Терезія ставиться так до коханого, наче й не було 6 довгих років, прожитих разом…

Автор дуже майстерно прописує характери персонажів. Терезія пережила багато чого в житті, її можна було б пожаліти, але через те, як вона себе веде зверхньо, суворо, пихато, самовпевнено, причому весь час живе у брехні , мені відштовхнуло від героїні .

Що стосується Антона, то ніби непоганий хлопець, але, як на мене надто  слабохарактерний, легко здається в піддається жіночому впливу. Та все ж я йому шукаю виправдання - надто сильно кохав він жінку, яку так і не зміг забути…

В цілому книга справила гарні враження . Події розвиваються швидко, динамічно, особливо запали події початку війни в Ірпені, виїзд людей з міста, коли кожен «сам за себе». Деякі моменти були для мене не зрозумілі, виникали питання до героїв. І кінець книги автор залишив відкритим з метою, щоб кожен сам додумав закінчення цієї історії. Але я не дуже люблю книги з відкритим кінцем.