У глухій місцині на межі Англії та Вельсу ширяться чутки про маніяка, який жорстоко вбиває дівчат. Останню жертву було знайдено поруч із маєтком, куди влаштувалася на роботу 19-річна служниця Гелен Кейпел. Проте дівчині здається, що вона у відносній безпеці: цієї ночі в будинку повно людей, а його двері й вікна наказано не відчиняти до ранку. Та коли поступово, один за одним, мешканці маєтку залишають її, Гелен розуміє, що опинилася в пастці.

Мені, якщо чесно, не дуже сподобався цей детектив. Багато непотрібної води і багато непотрібних описів, які було дуже нудно читати.

В цілому атмосфера непогана. Відчувався вайб середини осінні, коли за вікном йде сильний дощ, а ти за цим спостерігаєш. Моментами атмосфера була дуже напружена і я дуже хвилювалась за головну героїню, але буквально одразу ж це відчуття зникало, адже я не до кінця повірила в цю історію. Ну от якось не правдоподібно.

І герої мені теж не сподобались. Якісь вони картонні і не цікаві. Мене не вразили.

Але дуже подобається дизайн обкладинки. Через нього я й захотіла собі цю книгу.