Хмельницький нуар і потойбічний хаос

Зав’язка б’є по болючих точках кожного, хто хоч раз почувався «не таким». Головна героїня Аліса - класичний соціальний аутсайдер. Вона не просто дивна, вона бачить те, чого інші бачити не хочуть. Місто Хмельницький тут постає не просто декорацією, а живим організмом, де за кожним занедбаним заводом чи старим садочком ховається міська легенда, яка цілком реально може відгризти вам голову. Аліса потрапляє в компанію таких самих «невдах», і разом вони намагаються зрозуміти, чому тіні почали оживати.

Нарешті! Приміром, ісля картонних Лондонів Олени Гурняк, Хмельницький від Мігель виглядає як ковток свіжого повітря. Ви буквально відчуваєте цей вайб обласного центру, де містика переплітається з маршрутками та панельками. Це робить історію «своєю», близькою, і від того - значно страшнішою.
Авторці вдалося ідеально передати стан підліткового (і не тільки, бо я теж відчув) відчуження. Герої не виглядають супергероями в лосинах. Вони лажають, бояться, сваряться і поводяться як реальні люди, яким просто дуже не пощастило влипнути в паранормальний блудняк.
Система міфології тут продумана до дрібниць. Це не просто «привиди», це ціла екосистема потойбіччя, яка має свої правила, закони та логіку. Для української літератури - це досягнення, скажу я вам. 

Що трішко зіпсувало моє захоплення, так це те, що сімсот сторінок для першої книги циклу - це дуже амбітно, але не завжди виправдано. Мігель іноді так захоплюється описами чи внутрішніми діалогами героїв, що сюжет просто завмирає на місці. Книгу можна було б безболісно «підрізати» на сторінок сто п’ятдесят, і вона від цього тільки виграла б у динаміці.
Іноді здається, що ти читаєш не художній твір, а довідник із паранормальних явищ. Автор намагається пояснити все і відразу, через що мозок часом перегрівається від кількості нових термінів та правил цього світу. Але мабуть це дань жанру і хто дійсно таким захоплюється, буде кайфувати по повній. 

Тому, «Мисливці за міськими легендами» - це сильний, атмосферний і по-справжньому «наш» продукт. Це не просто копірка західних зразків, а спроба створити свій унікальний міський міф.