ХУДОЖНІЙ СВІТ КНИЖКИ-РОЗМАЛЬОВКИ ПАВЛА РАЧКА "Я -ПЕТРУСЬ І ТИ - ПЕТРУСЬ"

Світ дитинства тендітний і чистий. Діти – безпосередні істоти, які живуть, покладаючись на свої відчуття, прислуховуючись до голосу серця. Дорослі часто втрачають властивість уяви, перестають звертати увагу на красу світу і тим самим обмежують себе. Тому дорослі і діти – це два світи, дві різні планети, і лише окремі наділені здатністю вернутися в країну Дитинства...
Лише той, хто зберіг в своїй душі дитячу безпосередність і чистоту, зможе сповна осягнути художній світ дитячої книжки-розмальовки Павла Рачка “Я – Петрусь і ти – Петрусь”. Маленького читача поет веде в “цікаву, справжнісіньку” казку, в якій “грає весняне небо, сонечко на прузі”.
А чарівні квіти-друзі,
А травиці тепла ласка,
То хіба оце не казка?
Прошкуючи сторінками захоплюючої книжки, хлопчики й дівчатка подружаться з працьовитою бджілкою і неодмінно зрозуміють головне: “Якби всі так працювали, То й достаток в домі мали...”
Петрусі і Владики зустрінуть тут веселкове диво, побачать “отари хмаринок-ягнят”, які гонить “вправно вітерець-пастух”, відкриють цікаву дивину, заховану в золоті соняха:
Дивина та ще й яка
Росте під віконцем!
Владку рук не обпіка,
Хоча світить сонцем.
Дивні витівки Буратіно та сірого зайчика збагатять уяву малюків і покличуть у світ фантазії та казки. А смуток усіх Петрусів відразу розвіється після знайомства з поезією “Подружились Петрусі”. І, мабуть, кожному схочеться випробувати свого півника-розбишаку, викликати його на примирення, сипнувши пшенички. Хитрощі кицьки Маті дадуть повчальний урок найспівчутливішим, найсердечнішим малюкам.
А ще найменшенькі дізнаються, що в дивному світі живої і неживої природи так багато схожого, а Владикова пригода з каштанами поведе стежиною пізнання і цікавих знахідок.
Кожна сторінка цієї книжки приваблює не лише доступністю і простотою словесної барви, що так важливо для сприйняття юних читачів, а й цікавими ілюстраціями-розмальовками, що досить вдало відображають художній світ поетичних рядків.
Отож, варто щиро подякувати Павлу Трохимовичу за його майстерне проникнення у світ дитячої фантазії, цікавих пригод і дотепних витівок. І маленькі читачі, безумовно, вдячні поетові, що він з ними подружився і віднайшов свою стежину до їхніх сердець.
А місцева художниця і поетеса Людмила Власюк, висловлюючи свою щиру вдячність Павлу Рачку, присвятила йому вірш.
Минають весни, і літа, і зими.
Хто розквіта, хто засихає вже.
Рачкові вірші вічно молодими
Десь у душі палахкотять лише.

Бо в них – снага, бо в них – і сонце, й зорі,
Все, що зболіло й проситься на світ.
Рука умільця творить на папері.
Тут є і мить, і відгук сотень літ.

Ось так у цім затишному містечку
Між сотень сірих постатей, облич
Ступа на ту ж, усім знайому, стежку
Носій добра – Павло Трохимович.

Минають весни, і літа, і зими.
Полудень за плечима вже, гай-гай...
Дай Бог нам бути добрими такими
І, як Рачок, любить свій рідний край.