Ідеологія українського консерватизму

Вʼячеслава Липинського прийнято вважати ідеологом українського консерватизму та засновником державницької школи української історіографії, а працю «Листи до братів-хліборобів» - маніфестом консерватизму. Липинський прожив коротке життя, працював на високих дипломатичних посадах за кордоном, був прихильником монархізму й гетьманства. Тільки гетьман може відродити незалежну Україну. Різко засуджував націоналістів і соціалістів, оспівував фермерів і хліборобів, вважаючи їх класом, здатним відродити Україну. Тому, власне, він до них і звертається у формі листів. Виділяє три форми устрою: класократію, демократію і охлократію; першу форму вважає ідеальною, адже мається на увазі, що влада належить хліборобам. Є прибічником концепції територіального патріотизму, коли національність визначається не генетично, а політично. Будучи етнічним поляком, Липинський вважав себе щирим патріотом України. 
Спадщина Липинського стала активно вивчатися у 1990-ті роки. Багато політологів ідеалізувало його погляди; щорічно проводилися конференції, в деяких з них я брала участь. Як на мене, до поглядів Вʼячеслава Казимировича варто дослухатися, однак вважати їх ідеальними не слід. На практиці часто складно реалізувати його ідеї територіального патріотизму, особливо під час кризи суспільства.