Інша сторона "Лілій"

Коротше, якщо ви вже підсіли на жорсткий вайб Чейза після попередніх історій, то «Покладіть її серед лілій» - це тупо обов’язковий айтем у вашому списку. Тут у нас знову класичний хардбойл, але цього разу на сцену виходить Вік Меллой - ще один легендарний приватний детектив Чейза, який розв'язує проблеми так само швидко, як вистрілює гільза з його пушки.

Що по сюжету значить. Вік Меллой чілить у своєму офісі в Каліфорнії, аж поки до нього не звертається багата стара пані. Завдання на перший погляд тупо дитячий садок: треба доглянути за її племінницею Джанет, яка нібито вляпалася в погану компанію. Але Вік - тертий калач, він відразу викупає, що за цим стоїть якийсь лютий кримінальний схематоз. І він не помиляється: Джанет - це не просто наївна дівчинка, а фатальна краля, навколо якої трупи з’являються частіше, ніж нові треки в топах. Сліди ведуть до елітної та дуже закритої клініки під назвою «Лілії». Чейз має з'ясувати наскільки там реально лікують людей і чим ще займається ця установа.

Чому цей детективний бойовик — це стовідсоткова імба? Бо Вік Меллой - еталонний сігма-детектив. Якщо Феннер - це більше про грубу силу, то Меллой - це мікс гострого розуму, цинізму і неймовірного везіння. Він не боїться бруднити руки, не ведеться на жіночі сльози (ну, майже) і завжди докопується до правди, навіть якщо для цього треба перевернути догори дриґом весь Каліфорнійський берег. Ну а вайб «тихого омуту», де водяться дуже стрьомні чорти, тримає в напрузі до самого фіналу. Ви прям будете в ахуї від того, як там усе закручено.
Сюжетний ролеркостер теж на місці. Тут немає повільних моментів. Тільки-но ти думаєш, що Вік усе розрулив, з’являється новий поворот, нова підстава або черговий кілер у засідці. Це той тип книги, яку ковтаєш за одну ніч, бо просто не можеш заснути, не дізнавшись, хто ж там головний ляльковод.