Інститут

Кінг досліджує зіткнення розуму й системи, таланту й насильства, людяності й функціональної бездушності. Сюжет простий у своїй основі: дітей із надзвичайними здібностями викрадають і поміщають до таємного закладу, де з них намагаються «витиснути» користь для державних цілей. Але за цією науково-фантастичною оболонкою — історія про владу що виправдовує будь-які методи, і про те як найслабші можуть чинити опір. Cтрах у романі не має надприродного обличчя. Він технічний, логічний — саме яким і буває справжній жах у світі дорослих. «Інститут» — це не про монстрів у темряві, а про тих, хто створює темряву власними руками. Кінг не дає готових висновків: лише натяк, що добро — вибір, який треба робити знову і знову.