ІСТОРИЧНИЙ РОМАН БРАТІВ КАПРАНОВИХ «ПАПЕРОВІ СОЛДАТИ»

Історія – скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення, застереження для майбутнього.  (Мігель Сервантес)

Історичний роман братів Капранових «Паперові солдати» зацікавлює читача уже з перших сторінок. Він розповідає про долю двох українців: Білла Титла, сина українських емігрантів зі США, та Ніла Хасевича, студента Варшавської академії мистецтв, який у юності втратив ногу і пересувається на протезі. Згодом перший стає головним мультиплікатором студії Діснея, а другий – головним художником УПА. Роман «Паперові солдати» надзвичайно актуальний у наш тривожний час, оскільки війна на Сході ще й досі триває, гинуть наші співвітчизники, з тривогою дивиться у майбутнє молоде покоління, крізь біль і розпач не одне материнське серце звертається з молитвою до Бога, аби повернув мир і спокій родинам і Україні. Віталій та Дмитро Капранови поширюють свою книжку серед бійців, які повернулися з фронту з тяжкими пораненнями, оскільки вважають, що саме такий герой, як Ніл Хасевич, має їх надихати. Ніл Хасевич – унікальний герой, попри свою інвалідність (молодим втратив ногу у залізничній катастрофі), проміняв перспективу працювати в Америці на місце вчителя на Волині, а потім на боротьбу в лавах УПА. На той момент він уже мав зв’язки з ОУН, вважав, що повинен боротися за незалежну Україну своїм пером як зброєю. У 1943 році Хасевич пішов в УПА і воював там до 1952 року, до самої смерті, - без ноги, на саморобному дерев’яному протезі, у криївках, у підпіллі. Те, що Хасевич був інвалідом, певною мірою захищало його від підозр з боку каральних органів – аж до того часу, коли в 1951 році в ООН не почали розповсюджувати виданий у США альбом його робіт «Волинь у боротьбі», для того, щоб переконати у тому, що СРСР – це зло, що війна триває і в Україні є сили, які борються за її незалежність. Тоді в Москві було дано команду негайно впіймати невідомого художника і знищити. І в кожній із західних областей було для цього утворено спецгрупу. І далі почалася детективна інтрига, яку письменники беруть за основу і якою починається роман. В основі книги два головних герої. Письменники описують долю ще одного митця, ровесника Ніла Хасевича, що досягнув успіху в Америці. Це Володимир Титла, він же Білл Титла, який став головним художником студії Діснея, намалював «Білосніжку», «Піноккіо», «Дамбо». Він народився в Нью-Йорку, а батьки його були з Тернопільської області. Титла зацікавив письменників як альтернативна доля, він був українцем за духом, говорив українською, ходив до недільної української школи, саме там його помітила одна з викладачок і почала навчати малювання. Звідти він пішов в училище промислового дизайну, а потім на кіностудію «Paramount», зрозумів, що не вміє малювати, і поїхав вчитися до Європи, - а саме у Варшавську школу мистецтв, де якраз навчався Ніл Хасевич, який був активним учасником мистецької громади, його роботи брали участь і вигравали у багатьох конкурсах і навіть у виставках за кордоном, в тому числі у США. Там вийшла книга його гравюр, яка й стала причиною того, що його запросили туди на роботу. Проте він відмовився і поїхав назад на Волинь. Саме у Варшаві брати Капранови, застосувавши художній прийом, зводять двох героїв свого роману, свідомих українців, і будують таким чином твір на альтернативних долях. Письменники показують дві різні біографії, два різних життєвих шляхи, щоб читач зрозумів, що насправді у Хасевича був вибір і те, що він загинув за Україну, - це був його свідомий вибір. Український культурний фонд підтримав видання книги «Паперові солдати» і вдячністю письменників за підтримку стало те, що вони зробили спеціальний наклад цього роману для розповсюдження серед інвалідів, в першу чергу інвалідів АТО, - для натхнення, для стимуляції, для прикладу, щоб вони розуміли – не все втрачено, людина з важкою інвалідністю може бути корисною суспільству. Як зазначають письменники, цей роман є своєрідною психологічною допомогою для того, щоб повернути впевненість у собі. Роман братів Капранових спонукає до того, що українці мають брати активну участь в інформаційній війні, одним з бійців якої був Ніл Хасевич. І оскільки сьогодні наша війна з ворогом великою мірою має характер інформаційний, то і приклади героїв інформаційної війни повинні бути у всіх на вустах. І тут треба віддати належне Нілу Хасевичу. Ця постать заслуговує національного визнання і поклоніння. У цьому переконують нас брати Капранови своїм романом «Паперові солдати».