Книга про виживання

Хто у школі не читав хоча б одного розділу з життя Робінзона Крузо на безлюдному острові? Свого часу в мене вдома стояло дві книги - одна товста, що розповідала про Робінзона Крузо без купюр, а друга - переказ книги Даніеля Дефо, адаптована для дітей версія, бо в шостому класі Дефо здавався важкуватим для прочитання. 
Перед нами - останній герой епохи Просвітництва, людина, яка, опинившись самотою на острові, повинна була вижити, інакше - смерть. І автор детально, день за днем, описує уроки виживання: як розпалити вогнище, як знайти мʼясо, як виростити зерно. Доволі цікавою є поява Пʼятниці, що зробив пересування головного героя на острові веселішим, та порятунок наприкінці першої частини книги. 
Книгу написано в типовій для просвітників манері, тому вона може подеколи здатися нудною та повчальною. Але таким було вісімнадцяте століття, коли інтелектуали вірили в те, що освічена людина може змінити світ на краще, а за просвітою - наше майбутнє.